Блог | Країну накрила хвиля криміналу
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Сьогодні ВР в черговий раз розглянула ухвалення змін до Закону Савченко. Це уже третя спроба парламентарів внести відповідні правки і хоч якось підправити скандальний законопроект. Проте, як і два роки тому, – далі тотальної критики вітчизняні політики ніяк не можуть просунутись. Ключове питання – чому?
Варто нагадати, що всі ті, хто сьогодні критикує Закон, в листопаді 2015-го року з блискавичною швидкістю його ухвалили. Народні обранці майже одностайно підтримали ініціативу на той час ще "бранки Кремля" Надії Савченко.
Законопроект став одразу ж одним з найбільш скандальних за останні роки.
Більшість експертів заявили, що Закон Савченко – абсолютно неефективний, а його наслідки будуть катастрофічними. Застереження, як бачимо нині, виявились не пустими словами: тисячі небезпечних злочинців опинились на волі, багато хто скоїв повторний злочин.
Хвиля криміналу просто накрила країну. Чому? А все тому, що шкурні інтереси та самопіар виявились важливішими для політиків, аніж спокій та безпека українців.
Послуговуючись благородною ідеєю, автори Закону Савченко, по суті, своїми ж руками відкрили двері колоній. Що саме пов’язує їх зі злочинним світом – невідомо. Але це як мінімум – питання для дослідження.
Закон, як обіцялось, мав компенсувати затриманим нелюдські умови перебування в СІЗО. Тобто один такий день перебування у слідчому ізоляторі зараховується за два дні у колонії.
Проте, що маємо у результаті? Нелюдські умови в СІЗО як були, так і залишились незмінними. Адже в законі не передбачена можливість ці умови покращити. А от педофіли, вбивці та ґвалтівники завдяки Закону Савченко тепер спокійно розгулюють на волі.
Той факт, що закон не скасовують є свідченням того, що ніхто насправді не зацікавлений в системному реформуванні Пенітенціарної системи.
Хоча трапляються доволі цікаві історії, як-от із європеїзацією Лук’янівського СІЗО. Уряд заявив, що в планах - продаж Головного київського слідчого ізолятора . В обмін на земельну ділянку в центрі Києва, де нині розташована установа, інвестор має побудувати за межами міста новий сучасний європейський комплекс попереднього ув'язнення.
Поки що, правда, невідомо, на яких умовах майбутній власник отримає землю та комплекс будівель Лук’янівки. Адже, як показує вітчизняна практика, дуже часто "європейські ініціативи", на жаль, перетворюються в хитромудрі корупційні схеми.
Варто зауважити, що загалом в Україні діє 144 ізолятори тимчасового утримання. Можна лише здогадуватись, хто і як буде всіх їх "покращувати", прикриваючись гаслами про гуманізацію.
Так що Закон Савченко, який нібито захищає людей, незаконно утримуваних в СІЗО, може стати дуже зручною ширмою для різноманітних спекуляцій. Можливо, в цьому і є та фундаментальна відповідь, чому політична еліта України так свідомо гальмує його скасування.