Блог | Перехід "на бік Криму"

На початку березня штаб ВМС у Севастополі вже заблокували російські військові, "самоборона" та цивільна масовка.

Напередодні нова українська влада призначила Дениса Березовського командувачем ВМС України, а вже наступного дня цей адмірал несподівано став "командувачем ВМС Республіки Крим". Після нетривалої але гнітючої паузи Київ призначив командувачем ВМС України Сергія Гайдука.

3 березня Гайдук і Березовський прибули до оточеного військового містечка штабу для участі в офіцерських зборах. Почергово надали слово кожному з них.

Березовський агітував за перехід до "ВМС Криму" і гарантував, що все залишиться як раніше, розповідав про високі зарплати і соціальні гарантії. Натомість українські офіцери підтримали Гайдука і порадили зраднику створювати свій "флот" десь за межами штабу ВМС. Зібрання завершилося виконанням офіцерами українського гімну.

Після фіаско в командному центрі, росіяни возили Березовського по заблокованим українським в/ч, переконуючи особовий склад переходити "на бік Криму".

Коли Кремль розпочав процедуру анексії півострова, потреба у "ВМС Криму" відпала, і 18 березня (в день підписання договору про прийняття до складу РФ), цю лавочку офіційно прикрили.

Читайте: Новости Крымнаша. Это не кошмарный сон, а суровая реальность

19 березня бойовики увірвалися на територію штабу ВМС і захопили командний пункт, разом з адміралом Гайдуком.

Формально процедура анексії Криму завершилася 21 березня (ратифікація договору Радою Федерації та ухвалення закону), але на той час над кількома частинами ще майоріли українські прапори. За моїми даними, останніми осередками опору були:

до 23.03 - 72 Центр ІПсО у Севастополі;

до 24.03 - 1-й окремий батальйон морської піхоти у Феодосії;

до 25.03 - тральщик "Черкаси" у Донузлаві.