Блог | Єврейський "Бандера"

Менахем Бегін — чули про такого? Він же Мечислав Вольфович Бегун, уродженець міста Брест. Сьомий прем’єр-міністр Ізраїлю від 1977-го до 1983-го років. Засновник праворадикальной партии "Херут" ("Свобода"). Затятий сіоніст і права рука Жаботинського, що влаштовував теракти пачками. Нищив англійців і їх попихачів, наче тих гусей у передріздвяні дні (зокрема в готелі "Цар Давид"). Один із засновників і головних ідеологів радикального угруповання "Іргун", що влаштувало різню у Дейр-Ясіні. Дві сотні голів палестинської національності (переважно дітей і жінок) були вирізані за його наказом як баранці (ВИ-РІ-ЗА-НІ!). Від того жаху сотні тисяч філістимлян знялися зі своїх місць і втікали за гори і ріки, які згодом у ході Шестиденної війни окупувала породжена "Іргуном" Армія Оборони Ізраїлю ("Оборони" - чуєте!).

Коротше, кров ворожу Менахем Бегін проливав гектолітрами, з вірою в серці прославляючи вільний, незалежний, заможний та щасливий Ізраїль. За що, зрештою, і був нагороджений Нобелевською премією миру. У порівнянні з ним Степан Андрійович Бандера виглядає як агнець божий, що також боровся за вільну, незалежну заможну та щасливу Україну. Але чомусь Європу і світ лякають саме Бандерою, а не Менахемом Бегіним, який публічно визнавав себе терористом і аж ніяк в цьому не каявся, а зовсім навіть навпаки (цитата з інтерв’ю: "Так, я — терорист, а Арафат – звичайний бандит").

Читайте: У мене є револьвер

Проте, переможців не судять. Менахем Бегін — герой єврейської нації. І хоч там ті араби показяться, мовляв: "пив же ж, вурдалак, кров палестинських немовлят на зорі своєї політичної кар’єри", - ізраільтянам до дупи. І нікому навіть в голову не приходить сказати: "Може покаятись, чи шо?" Степан Бандера, Менахем Бегін, Роман Шухевич, Аріель Шарон, Євген Коновалець, Іцхак Рабін — люди зліплені з одного тіста. Бійці і воїни. Одні боролися за вільний Ізраїль. Інші за Незалежну Україну. Для когось хижі фошизди, чиї руки по лікоть в крові, для інших герої і світочі. З однією різницею — Ізраїль як незалежна держава відбувся, усталився і став повноцінним гравцем світової геополітики. Так, експансивний. Так, задуманий сіоністами. Так, вкрай мілітаризований. Найвище керівництво якого в свої часи належало до організацій відверто терористичного штибу. Але відбувся і щодня бореться за своє право жити на своїй Богом дарованій землі. Нам же ж ще тільки належить сформувати пантеон своїх героїв, серед яких українські націоналісти Бандера, Коновалець і Шухевич будуть вписані золотими літерами. Інакше не можна. Інакше не буде. Якщо хочемо вижити. Якщо хочемо мати майбутнє. Скажи мені — хто твій герой, і я скажу тобі, хто ти!