Блог | З останніх "могікан"…

16 років тому в автокатастрофі загинув В"ячеслав Максимович Чорновіл...

Один з останніх "могікан" української політики, які справді жили метою зробити Україну великою і демократичною країною у Європі, а не просто прикривав гучними лозунгами набивання карманів...

Він жив і діяв яскраво, помилявся у друзях, але поважав супротивників, робив не завжди вірно як "губернатор", але ніколи не зраджував своєму ідейному протистоянню комуністам-комсомольцям, інколи здавалось, що він сам і поборов оту "групу 239", зламав її, перекусив, переборов своє енергією та вірою, напором та цілеспрямованістю, а всі інші лише "добивали" залишки...

Він був яскравою зіркою, яка не могла змиритися з прагматизмом та цинічністю нових політичних часів в Україні... Він загадково пішов... Але відкрито і зрозуміло жив, горів, зігріваючи всю Україну...

Читайте: Порошенко: Украине не хватает политиков уровня Чорновила

Давайте у ці буремні часи згадаємо цього справжнього українського політика!..

Знав його особисто, хоча був в іншій політичній команді, завжди із захопленням дивився на енергійного та моторного лідера Руху... Пам"ятаю з"їзди Руха у Політеху... Пам"ятаю Народну Раду у ВР... Пам"ятаю мітинги біля Ради - він завжди виступав з непокритою головою, навіть у холод, він же з Народом розмовляв... А хіба забути його енергійний біг по Раді, а ці злети рук під час емоційних промов...

Він не йшов на компроміси... Можливо, на щастя... Можливо, на біду...

Пам"ятаю і поїздку до Німеччини та Італії, на запрошення Фонду Аденауера, в якій довелося спілкуватися на побутовому рівні. Світлість людини завжди проявляється у побутових деталях, погодьтеся... В"ячеслав Максимович запам"ятався у цьому простою людиною, без забаганок, без "понтів"... Пригадую такий епізод... Прогулянка по вечірньому Франкфурту-на-Майні... По-німецьки чисто, прибрано, охайно, хоча дощова весна... Гуляємо, заходимо разом до маленької крамнички, щоб купити мені батарейки для диктофону... Господар крамниці піднімає на нас очі, відкладає рахівницю (це ж понад двадцять років тому було, компів ще майже не було) - і говорить: "Пане В"ячелав, а ви як тут опинилися?"... Далі півгодини були розмови про долю цього нашого земляка, якого занесло в Німеччину... Про Рух... Про Україну... Про все те, чим завжди жив Чорновіл... Він був дуже задоволений, дуже... Увесь вечір тільки про це й говорив... "Маємо зробити Україну такою, щоб цей пан повернувся, жив заможно..."

Читайте: Чорновил: День Победы никто не отменял

На жаль, В"ячеславе Максимовичу, такої України без вас побудувати так і не змогли... Природа відпочіває на дітях та онуках вашого покоління "могікан", при справі ті, для кого політика лише бізнес чи своєрідний "спорт амбітності"...

А для вас вона була засобом великої мети...

"Україна розпочинається з тебе!"...

Ці слова говорять часто-густо, а хто згадує автора?

І хто сказав, що немає пророка у вітчизні?..

Світла пам"ять про вас...