Блог | Проблема для Росії, або Чи потрібна нам блокада...

Основною топ-новиною вітчизняних ЗМІ продовжує залишатись блокада сполучення з ОЛДРО. Саме стосовно цього Аваков, як зазвичай, на власній сторінці ФБ та, як завжди принципово на "антидержавній" мові наголосив: "Никто не сделал больше для извращения понятия депутатской неприкосновенности, чем депутат Парасюк", на що той, бажаючим позбавити його депутатської недоторканості відповів по простому: "знімайте на здоров’я", не уточнивши при цьому на чиє саме здоров’я і головне, як саме це має вплинути.

Але тему здоров’я, підняту Парасюком, власне краще розглянути детальніше, бо ж, як на мене, то багатьох українців цікавить, а що ж ця блокада особисто нам дає, тому ось вам коротенько, щодо цього, а почнемо з відомої російської журналістки Юлії Латиніної, яка зазначила, що на сьогодні, на території "ЛНР/ДНР" проживає півтора-два мільйони людей, у яких до блокади було основних три джерела існування – натуральне господарство, гроші з Росії і декілька працюючих металургійних заводів та вугільних шахт, значна частина яких належить Р.Ахметову.

Читайте: Почему Тарута and Сompany против блокады

Зразу виникає питання, а чому це Ахметов сидить в Україні, його підприємства, що в "ДНР" теж зареєстровані в Україні, а значить і всі податки йдуть в Україну, то може у цьому нічого поганого й не має, то навіщо тоді та блокада.

Все гарно звучить, але відповідь – сумна. Виявляється, все впирається в банальне та просте – уся продукція з підприємств, а це метал та вугілля, йде від сепарів через Україну виключно на експорт, а "ЛНР/ДНР" фейкові, ніким невизнані республіки, які не можуть виступати суб’єктами міжнародних договорів, саме тому, якщо ці підприємства будуть зареєстровані в "ЛНР/ДНР", ніхто в світі, окрім Росії, не купить у них навіть маленької гайки.

Таке саме, виявляється було й під час війни у Чечні, де в її розпал, коли з обох сторін всі стріляли по всіх, тим не менш бензовози з нафтою спокійно, безперешкодно, а головне постійно, безкарно пересувались по території республіки – як то кажуть, нічого особистого, лише бізнес. Те ж саме вийшло й в Україні. Зокрема, в Авдіївці маємо постійні обстріли, але Україна при цьому спокійно купує донбаське вугілля та отримує від терористів сталь, яка потім йде на експорт, чим фактично, незважаючи на війну, ми дозволяли сепарні заробляти величезні гроші.

Читайте: "Блокада" і як використати силу Москви

А тепер про деякі з результатів. Якщо коротко, то з певною впевненістю можна сказати, що через блокаду, в "Л/ДНР" скоро попросту нічого буде жерти і то зовсім і всім...

На сьогодні через зупинку "націоналізірованих" сепарами підприємств Ахметова без роботи залишаться 25 тис. людей. Лише протягом січня-лютого надходження у бюджет "вато-республіки ДНР" знизились на 60-70% і це офіційні данні сепарні, що означає лише одне – насправді все ще гірше.

Тому вже зараз Захарченко почав вимагати примушувати населення до погашення заборгованості по комунальним послугам, заявивши що паралельно в "республіці" ніби то створюються "спрощені умови" ведення бізнесу разом з обмеженням вивезення готівки із "ДНР". Але ж насправді це все дешеві "понти" перед російськими кураторами, які наказали "ватній владі" терміново віднайти альтернативні канали поповнення бюджету і це при тому, що їх просто у природі не існує.

Читайте: Влияние блокады Донбасса на ход боевых действий

На цьому фоні слід нагадати, що у самих кураторів, окрім тепер вже повністю дотаційних "Л/ДНР" на шиї ще й висить Крим, де економічна ситуація лише погіршується. Зокрема, медичні заклади Севастополя укомплектовані на 65% і відтік лікарів безперестанно продовжується, у той час, як до "Кримнаш" з материнської Рашки лікарі відмовляються їхати принципово, незважаючи на обіцянку загарбників щодо виплати їм за це одноразової грошової допомоги у розмірі 1 млн. руб. для лікарів та 500 тис. для фельдшерів, але навіть з далекого Магадану в сонячний Крим ніхто їхати не бажає і чому це, га???

А ще розкручується проблема з "бацькай", визвана у тому числі і збільшенням для Білорусі з 1 січня ціни на газ на 7%, це при тому, що ті ще й за минулий рік розрахуватись не можуть, а там теж не слабенька сума в 600 млн. американських доларів.

От і виходить, що така проста з боку України дія, як мішок піску, зауважте, навіть не гречки чи полови, а саме піску, або навіть камінців, що недбало жбурнули на залізничну колію, робить таку купу проблем не так для тої "новоросії", як для самої Росії, що тепер має повністю з свого карману оплачувати витребеньки Захара та Плотніцкого. Саме тому щось казати про абсолютну безглуздість і навіть неймовірну шкоду для України цієї блокади якось не те, що не патріотично, а й навіть не логічно, хоча за яку логіку може йтись в країні, де отого мішка вирішили кинути лише на четвертому році кровавого безглуздя, і то з такими потугами, ніби то були мішки набиті золотими батонами, то й не відомо, хто кому, у такому разі – сепар, а хто – москаль…