Блог | Як відставка Деканоїдзе вплине на поліцію

Відставка Хатії Деканоїдзе є гучною подією, однак навряд чи щось суттєво змінить у тих процесах, що наразі відбуваються в поліції. Курс та обсяг реформ визначається Міністерством внутрішніх справ, а не особисто головою поліції. Політична воля, на жаль, є головним регулятором цих процесів, що є неприйнятним у правовій державі.

Думки, які хочеться озвучити у зв’язку із цією подією:

1. Якою б харизматичною, європейськи орієнтованою і просто гарною людиною не була Деканоїдзе або новий Керівник НПУ – вони значно обмежені волею міністерства. Голова Національної поліції, це, насамперед, посада, яка обмежена як неформальним політичним впливом з боку МВС та команди Авакова, так і формальними обмеженнями з боку Закону "Про Національну поліцію".

В цей закон була закладена європейська концепція розділення функцій міністра (МВС) як політичного представника, відповідального за бюджет, міжвідомчі відносини, комунікація з міжнародними донорами тощо та голови НПУ як особи, яка здійснює управління. Однак, по факту, далі були протиснуті норми, що значно обмежують це управління – адже кадрові питання погоджуються із міністерством. Це спричинило непрозорі призначення потрібних міністерству людей, які ми спостерігали протягом року.

Також це нормотворча робота – вся нормативна база розробляється та погоджується разом із міністерством, отже поліція не може самостійно вносити зміни в регулювання своєї діяльності. Результат – поліція працює по нормативним актам, які були розроблені до того, як була утворена поліція і потребує ряду змін. Саме міністерство розробляє законодавчі ініціативи, які зараз жваво обговорюються в суспільстві, адже містять загрози для прав і свобод людини.

Читайте: Поліції необхідні нові кадри: стати патрульним може будь-хто

2. Доводиться констатувати, що прогресивні ідеї, що рясно озвучувалися на численних прес-конференціях і презентаціях (реформа кримінального блоку поліції, реформа служби дільничних, запуск "шкільних поліцейських", реформа служби внутрішньої безпеки, створення Академії Національної поліції тощо) так і залишилися тільки в якості концепцій і проектів. Найбільш масштабне і складне завдання — очищення нової поліції від непрофесійних і недобропорядних міліціонерів шляхом атестації — було, по суті, провалено.

3. Поліція не є незалежним органом, не дивлячись на окремий статус ЦОВВ. Міністерство спрямовує та координує роботу не тільки поліції, а й Нацгвардії, Міграційної служби, Прикордонної служби, Держслужби з надзвичайних ситуацій. Таким чином, враховуючи проблеми, які були вказані вище, саме міністерство обирає курс та обсяг реформ, які впроваджують в поліції.

4. Необхідно провести прозорий конкурс. Однак проблема, що не існує законодавчо встановленої процедури конурсу. А кваліфікаційні вимоги до Керівника поліції, передбачені ст. 21 ЗУ "Про Національну поліцію" набудуть чинності тільки 1 січня 2017 року. Це і вища юридична освіта, і 5 років стажу у галузі права, і 5 років досвіду роботи на керівних посадах, що гарантує високий професійний рівень.

Наразі ж, на цю посаду можна призначити будь-кого, тобто "потрібну" людину. Це викликає занепокоєння, так само як і політичні причини, які не були озвучені публічно.