Блог | Як я отримав біометричний паспорт

Попросили мене детальніше розписати мій похід в паспортний сервіс.

Будь ласка.

Насправді я Вас обманув, сказавши, що був там двічі. Був тричі. Перший раз просто прийшов у розвідку подивитись шовонотаке, у вівторок зранку. Прозрів від кількості народу, зрозумів, що це надовго, що приходити і займати чергу пораніше з совкового покоління не випекти й кислотою, і пішов геть, традиційно налаштувавшись наступного разу на вечір.

Вдруге я прийшов в п’ятницю, десь о 16.30.

При вході зустрічає чемний консультант, запитує, який саме хочу документ і дає папірець з моїм номером в електронній черзі, і записку для спеціаліста з моїми вимогами до документу. Був я 310-й цієї п’ятниці. А до віконець (їх по моєму 20) підходив вже 296-й номер.

Читайте: Прощавай, нємитая Расєя. Привіт, Євросоюза!

Почекав трохи. Дочекався коли висвітився мій номер і номер віконця, до якого мені підійти.

Підійшов. Мені оформили документи на проплату, взяли з мене підпис про те, що я не буду скандалити, якщо вони трохи затягнуть з виготовленням документу, бо в них божевільне завантаження, і попросили підійти до банкоматів (там же поруч) для здійснення проплати. Заодно повідомили, щоб я не переживав - там є спеціалісти, вони все зроблять самі.)

Так все й було – в мене взяли документи і зробили всі платежі.

Зауважу, що тут було найбільш слабке місце цього сервісу – маленька жива черга до спеціаліста, що проплачує за людей гроші. (Спеціалістів і банкоматів там по 2). І тут був невеличкий людський звичний хаос, типу "яатхаділ", "язанімал", "яздєсьстаял", "янєувідел", "хтокрайній" який, однак, тривав для мене буквально хвилин 15. Але кілька "яатхаділов" переді мною таки пролізли пара, відчуваю.) Я в цих совкових прийомчиках геть ніякий зі своїм, будьласка, без проблем, проходьте))

Далі, разом з проплатами мені вручився ще один номерок в електронну чергу. Там здається віконець 5, по-моєму. Дочекався, підійшов, сів.

Зробили фото. До речі, дали можливість вибрати знімок, який подобається. Там стоїть телевізор і ти відразу бачиш наскільки вдале/невдале фото виходить в онлайні. Потім взяли відбитки пальців і підпис. Підпис фломастером на склі. Незвично трохи, мила дівчинка терпіла доки мені з 4-ї спроби сподобався власний підпис і, побажавши успіху мене відпустила, сказавши, що коли буде готовий документ – мені прийде смс.

Читайте: Коли ми мерли, як мухи - москалі не дрімали

Я встав і пішов.)

На початок 7-ї вечора я вже все зробив.

Смс дійсно прийшла не за 21 день, а десь за місяць.

Сьогодні приїхав, (людей до речі значно менше) і знову мила консультант пояснила куди підійти по документ. Підійшов, дав свій український паспорт, почекав 3 хвилини і з іншого віконця мене покликали та вручили біометричний паспорт.

Отаке.)

Збережені нерви, приємне спілкування і відчуття, що я таки людина, а не совєцька скотина, що блукає колами по пеклу.