Блог | Топ-10 гарячих точок для України на 2016 рік

Незакінченість війни на Донбасі, постійні внутрішні конфлікти в Україні, зростання напруження у міжнародній ситуації, популяризація насилля як методу вирішення проблем та несистемна робота державних органів роблять невтішними прогнози для нашої держави на цей рік. Український інститут дослідження екстремізму проаналізував загрози, які можуть виникнути у нашій державі протягом поточного року.

1. Потенційні вибори на окупованих територіях Донбасу. Посиляться збройні провокації проти Збройних сил України, можливе навіть відновлення активних бойових дій, зростання терористичної активності як на вільній території України, так і на окупованих землях (в останніх, зрозуміло, звинуватять проукраїнські сили).

2. Існують загрози загострень у внутрішній політиці України (а відповідно й загрози терористичних актів). Ці загострення не матимуть відношення до ситуації на Донбасі, а стосуватимуться саме внутрішньополітичної ситуації – загострення конфліктів серед еліт, між громадянами та владою. Ймовірність дострокових парламентських виборів в Україні. Будь-яка політична активність із залученням широких мас населення стимулює і зростання екстремістських проявів.

3. 18 вересня 2016 року відбудуться вибори до Державної думи Росії. Провладній партії будуть необхідні перемоги на зовнішньому фронті. У числі ризиків – загострення військової ескалації на Донбасі та "визволення від хунти" низки населених пунктів. У цьому розумінні не виключена ескалація протестних акцій на територіях, що контролюються Україною. Найвищі ризики існують для таких міст як Харків, Одеса, Київ та Маріуполь.

Читайте: Эскалация на Донбассе: США поставили Россию перед четким выбором

4. У листопаді 2016 року плануються вибори Президента США. У ході виборчої кампанії може проявитись більша прихильність демократів та республіканців до різних конкуруючих між собою політичних команд в Україні. На цьому фоні можливе посилення внутрішньовладних конфліктів в нашій державі, публічні прояви яких уже спостерігались наприкінці 2015 року.

5. Зустрічі у міжнародному форматі щодо реалізації мінських угод. Традиційно напередодні таких заходів російсько-сепаратистські війська збільшують свою активність, у тому числі й кількість провокацій.

6. Консультативний референдум щодо Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, який відбудеться у Нідерландах 6 квітня 2016 року. Росія зацікавлена у формуванні негативного ставлення голландців до України. А відповідно існують реальні ризики інспірації загострень в нашій державі з боку "п’ятої колони" Москви наприкінці березня – початку квітня 2016 р.

7. Антиурядові протести у Молдові, які проводять проросійські сили. Як стверджують соціологи, у разі оголошення перевиборів, до влади може прийти промосковська більшість. Що призведе до створення ще одного форпосту впливу Росії на Україну в цілому, та Одеську область – зокрема.

8. Теракти на території Криму від імені ІДІЛ. Загроза пов’язана не стільки з реальними діями ісламістів, скільки з традицією російських спецслужб інспірувати теракти проти власного народу. У здійсненні таких терактів можуть звинуватити частину кримських татар, які нібито захопились ідеологією Ісламської Держави.

9. Популяризація насильницьких методів стимулюватиме частину політиків формувати свій імідж на основі "насилля заради блага", й може призвести до створення деідеологізованої (центристської) політичної сили, яка орієнтуватиметься на електорат з агресивними установками.

10. Відсутність системної роботи з демобілізованими бійцями. Колишні військові мають відчувати власну затребуваність у поствоєнній Україні, тобто їх життя має бути насичене позитивним сенсом.

Щодо військової загрози з боку Росії, то потенційно вона зберігається. Проте з огляду на значний тиск санкцій та цін на нафту, ймовірність повномасштабної озброєної інтервенції лишається низькою.

Загрози терактів та диверсій продовжують перебувати на перших позиціях фобій та порядку денного українського суспільства.