Блог | Як Кіріл і Путін "скрепляют" Росію?!
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Про те, як нинішня російська влада поспіхом та брехнею формує історичні підвалини державної величі та вишукає духовні скрепи власної богообраності, написано багато.
От і чергові промови Путіна та Кіріла з нагоди Дня хрещення Київської Русі-України та Дня пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира є вельми показовими у цій боротьбі за переписування історії. Не буду оповідати про історичний ідіотизм з московізацією часів князя Володимира, вибір якого Путін "верно хранит" и "продолжает его дело"…
Скажу про Кіріловське бачення величі російської світової культури, що вийшла з церковної. Серед показових прикладів цієї тези Кіріл наводить й Миколу Гоголя, який, між іншим, писав: "Бросьте, в самом деле, кацапию, да поезжайте в гетьманщину.... чи ...Туда, туда! в Киев! в древний, в прекрасный Киев! Он наш, он не их, неправда?".
Читайте: Чи приватизує Кобзон "Херсонес" і Воронцовський палац?
Ще пікантніша згадка від "російського скрепотворця" імені Чайковського. Цей "нетрадиційний" композитор вже постраждав від російської влади, оскільки фільм про нього вирішили не фінансувати в Росії з огляду на згадку про нетрадиційну орієнтацію митця. А тут Кіріл його - до духовних батьків Росії...цікаво?!
Загалом, історична пропаганда Росії не знає меж. А насправді ситуація сумна з потугами окультурити та переписати власну історію. Для прикладу наведу фрагмент спогадів данського посла Юля Юста про Московщину часів "європейського" Петра: "Князь Меньшиков - друга особа після царя - не вмів ні читати, ні писати. Не знали ніякої іншої мови, крім російської - канцлер Головкін, новгородський митрополит, духовник Петра1..."
І ще одне цікаве спостереження посла: "Загалом, коли маєш діло з росіянами, треба говорити з ними гостро й по грубіянськи, тоді вони уступають; коли ж поводитися з ними ласково, то від них нічого не можна добитися".
Читайте: "Русский мир" знову повертається у Запоріжжя
Варто дослухатися!