УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Григорій Палій
Григорій Палій
Мобілізований журналіст "Обозревателя"

Блог | Як фінансист-аналітик в армії стіни фарбував

Як фінансист-аналітик в армії стіни фарбував

І логіка, і бухгалтерія не лише корисні, а необхідні. З тим, що у армії є великі питання з доцільністю деяких положень, наказів і дій, я уже звикся, але деякі історії є дуже повчальними.

Видео дня

Льова, теж мобілізований, але четвертої хвилі, мій одноліток. В миру, звісно, його величають по-батюшкі, адже він працює у фінвідділі українського представництва серйозної європейської компанії, 2 вищих освіти, досвід роботи, зв'язки по бізнесу у Німеччині, Росії, Франції і ще десь, але це не важливо. Льова не є суперпатріотом, але прийшла повістка і він прийшов у військкомат. Так до лав ЗСУ потрапив цінний кадр, від послуг якого не відмовилися б багато фірм, йому платили серйозні гроші і продовжують платити й досі, адже працевлаштування офіційне. Боєць із 37-річного мобіка, який усе життя просидів у офісному кріслі, не служив строкову, має талію, яку не обтягнути автоматним ремінем, чесно кажучи, слабенький, але у ЗСУ порахували, що при штабній або бухгалтерській роботі такий фахівець їм не потрібен, є стандартне рішення для усіх учебка і АТО!

Ясно, що учебка нічому не учить, Льова рушає в АТО практично стирильним вояком, але добре, що у достатньо безпечний сектор, за 9 місяців у жодній бойовій сутичці він участі не брав, ніс службу як міг і як того вимагали обставини, державний бюджет ніс тягар його офіційної зарплатні у фірмі. Прийшов час офіційної відпустки, після якої до дмб Льові лишалося близько місяця, відправляти його кудись знову сенсу особливого немає, добував службу він безпосередньо у частині, де, як відомо, солдат без роботи злочинець. Тут саме треба було зробити ремонт у одному з навчальних класів, на цей фронт і кинули стрільця і фінансиста Льва.

Те, як шкурять і шпатлюють стіни непідготовлені фахівці знають усі, хто задурно хотів зробити ремонт вдома. З цими роботами Льова і його такий же напарник зіткнулися уперше. Намагалися щось зробити і щось у них вийшло, але достатньо глянути один раз на стіну, щоб зрозуміти, що це була "проба пера".

У підсумку, якби фінансами у армії розпоряджалися люди, такі як Лев, то вони сказали б, що за приблизно 35-40000 грн у місяць, які платить фірма Льові і які компенсуються державою (про його зарплатню солдата, можна навіть не згадувати) можна обклеїти кілька класів і це буде ціна і матеріалів, і робота професійних майстрів те, що якість робіт буде вищою навіть не обговрюється. Словом різноробочі такого штибу, щось задорогі для війська, але у Міноборони ще з совкових часів гроші рахувати не звикли, там сидять інші фахівці, яким не до того, щоб дбати про армійський бюджет, а ті, хто вміють рахувати - шпатлюють і клеють шпалери. За майже рік служби Лев ані справжнім солдатом, ані маляром-штукатуром не став, свій обов'язок виконував як того вимагали обставини і командування, у які кошти країні обійшлася його служба не знають навіть аналітики Генштабу, в той час, як фінансові аналітки, мобілізовані до ЗСУ заготовлюють десь дрова чи обслуговують давно застарілу техніку.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...