Блог | Чому страшно поступатися жінкам місцем в маршрутці
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Соромно в цьому зізнатись, але я боюсь поступатися жінкам місцем у громадському транспорті.
От уявіть, заходить в автобус жінка років 50, і щойно ти збираєшся поступитись місцем, як одразу починаєш хвилюватись: раптом вона образиться і вирішить, що ти прийняв її за бабусю.
Ви скажете дурниця, а один мій знайомий якось поступився жіночці місцем, вона сіла і розплакалась. Каже, їй всього 48, просто вона з цією роботою нафарбуватись не встигла.
Інша загрозлива аудиторія - повненькі дівчата. Через одну з таких я і вирішив написати цей пост.
Їду вчора в маршрутці, заходить дівчина і стоїть наді мною. Я їй: "Сідайте, будь-ласка". А вона так суворо: "Я не вагітна!". І відходить в іншу сторону.
І взагалі, коли ти поступаєшся місцем жінкам від 12 до 40 років, вони сприймають це за залицяння. Хтось морозиться, хтось бесіду починає.
А я ж просто місце звільнив і хотів далі читати книгу.
Коротше, для себе я придумав наступну схему. Коли в транспорт заходить жінка, а вільного місця нема, я роблю вигляд, що скоро моя зупинка, і ніби збираюсь виходити. А потім ще їду пів-маршруту стоячи.
Нестерпна важкість буття...