Блог | І навіщо ми цей Крим загарбували?!!

За пристрастями навколо проекту чергового російського газогону до Європи експерти і громадськість якось упустили дуже важливий нюанс – політичний. Який, на мою думку, дуже чітко пояснює, чому із "газпромівської" ідеї нічого не вийде.

Росія, як ми бачимо, розраховує змінити трасу проходження свого чорноморського газогону – з урахуванням того, що територію Кримського півострова вони вважають вже своєю. Частиною, як вони кажуть, Росії.

Перший проект газопроводу, тоді ще під брендом "Південний потік", як ми знаємо, був спроектований через турецьку ексклюзивну економічну зону. І Анкара свого часу дала на це згоду. Не важко здогадатися, що зараз від Туреччини буде напрочуд важко отримати погодження.

Здається, глухий кут. Але тільки не для нинішнього керівництва Росії. Яке щиро вважає, що нині у зв`язку з окупацією Криму РФ може прокласти маршрут газогону або вздовж чорноморського узбережжя півострова, або ж взагалі через територію самого Криму.

А далі вже, на завершальному відрізку, вивести газопровід у болгарський сектор Чорного моря – у бік самої Болгарії і західного узбережжя Чорного моря.

Але існує, як кажуть, один нюанс. За логікою російської сторони жодної згоди української сторони на прокладення такого оптимізованого маршруту чорноморського проекту не потрібно. Адже тепер це нібито російська ексклюзивна морська територія.

Відповідно, вони сподіваються отримати опосередковану згоду Європи, - якщо така згода буде, то де-факто через групу європейських компаній відбувається визнання перерозподілу секторів Чорного моря на користь Росії. І в цьому плані Росія бачить єдину для себе можливість реалізувати цей проект – у точці, де, за їхніми уявленнями сходяться національні сектори Чорного моря: російський і болгарський. Саме тут, у цій єдиній точці, і може бути прокладений цей газогін.

Але з точки зору міжнародного права, у Чорному морі не відбулося нічого з точки зору перерозподілу національних секторів. Де-юре, Крим – український. І відповідно, прокласти новий газопровід відповідно до юридичних норм абсолютно неможливо.

Тож, пропонуючи черговий "Потік" - тепер уже безіменний – Росія йде на свідоме провокування своїх європейських партнерів на визнання іншого статус-кво у Чорному морі.

Саме тому я переконаний: з точки зору ймовірності реалізації чергова ініціатива "Газпрому" приречена на провал. Як з огляду на політичні складові, так і на ризики бізнесу. Нині у Європі не існує жодної з країн і компанії цих країни-членів, які не зважаючи на всю спокусу співпрацювати з "Газпромом", не боялися би потрапити під санкції з боку ЄС чи США.

А звідси висновок: чергові спроби "Газпрому" принесуть такий же самий результат, як "Південний потік", а потім - "Турецький і "Болгарський".