Блог | "Чим пізніше приїде "швидка" - тим точніший буде діагноз"

У своїх попередніх вересневих нотатках я писав про засилля лобістів нафтотрейдерів у владних кабінетах і про руйнівні наслідки їх панування для української нафтопереробки.

У цьому матеріалі я запропоную 16 пунктів до майбутньої програми модернізації залузі Адже державі необхідно невідкладно розробити, прийняти і почати реалізовувати Спеціальну Програму підтримки виробництва та модернізації НПЗ. Уряд має стимулювати розвиток нафтопереробної галузі до конкурентоспроможного рівня для задоволення внутрішнього ринку.

У цьому зв’язку ключевою метою є нарощування потужностей вторинної і третинної переробки сучасними заводами для збільшення виходу нафтопродуктів як мінімум до 95%, перехід на більш високі стандарти якості палива для відповідності європейським стандартам.

Я у минулому багато років керував нафтопереробними підприємствами. Очевидно, однак, що викладені нижче 16 пунктів, хоча і підтримуються багатьма експертами і практиками, є всього лише запрошенням до предметного обговорення у фаховому середовищі (повторюю - у ФАХОВОМУ колі спеціалістів, а не підгодованих трейдерськими добродіями "борзописців" та чиновників "на підтанцьовці").

Читайте: "Остаётся одно — принять ислам и передвигаться на верблюдах"

Одже, такими першочерговими напрямками є наступні.

1. Забезпечення РІВНИХ УМОВ КОНКУРЕНЦІЇ для нафтопродуктів вітчизняної переробки та увезених з інших країн. Переробка в Росії, Беларусі та Казахстані субсидується державами у різний спосіб, в т.ч. через встановлення різних експортних мит на нафту і певні нафтопродукти. В країнах ЄС уряди також регулюють нафтопереробку через різні механізми для забезпечення рівних конкурентних умов.

2. Формування ІМПОРТНИХ МИТ на нафтопродукти відносно країн, які здійснюють субсидування власної нафтопереробки для компенсації штучної і неконкурентної переваги;

3. Тимчасове ЗНИЖЕННЯ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ на національні нафтопереробні компанії (у розмірі додаткових надходжень від імпортних мит), що сприятиме стабілізації цін на нафтопродукти і зменшуватиме негативні соціальні наслідки для регіонів розташування НПЗ.

4. Впровадження методів НЕПРЯМОГО ФІНАНСОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ під конкретні проекти модернізації із заздалегідь визначеними зобов'язаннями заводів і терміном дії.

5. Ліквідація або істотне зниження на період модернізації ПДВ І МИТ НА ВВІЗ устаткування для модернізації заводів, яке не виробляється в Україні,

6. Надання ДЕРЖАВНИХ ГАРАНТІЙ за кредитами на модернізацію НПЗ.

7. Передбачення ПРИСКОРЕННОЇ АМОРТИЗАЦІЇ устаткування

8. Надання обмежених у часі і структурованих за обсягом "ПОДАТКОВИХ КАНІКУЛ"

9. Публічне РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО УМОВИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ, недискримінаційний розгляд заявок, регулярну звітність компаній про реалізацію заходів із модернізації, можливість публічного обговорення.

10. ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ, в т.ч. - багаторічні (для покращення економіки проектного фінансування) нафтопродуктів внутрішнього виробництва. для державних потреб і / або державними компаніями

11. Забезпечення необхідного рівня КОНТРОЛЮ НАД ЯКІСТЮ ПАЛИВА, недопущення поставок контрафактної продукції

12. Системний загальнодержавний КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ на АЗС.

13. Створення сприятливих ІНВЕСТИЦІЙНИХ УМОВ для входження в ринок впливових гравців міжнародного нафтового бізнесу, в першу чергу – власників нафтового і фінансового ресурсу та передових технологій

14. Реальна ДИВЕРСИФІКАЦІЯ джерел і маршрутів, а також підвищення безпеки постачання нафти на українські НПЗ (цьому напрямку я приділю окрему увагу у одній з найближчих публікацій)

15. Забезпечення системного поетапного переходу на європейські ЕКОЛОГІЧНІ СТАНДАРТИ в нафтопереробці

16. Розвитку НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО І КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ галузі.

Читайте: Нафто(не)переробне окозамилювання замість системної політики в сфері переробки нафти (Ч.1)

Разом з командою експертів готовий взяти участь у невідкладній роботі із опрацювання і наповнення вказаних та інших напрямків конкретними механізмами їх імплементації, у підготовці державної програми модернізації галузі.

Пропонуючи розпочати нарешті роботу над державною програмою відновлення національної нафтопереробки, я усвідомлюю песимізм тих, хто зневірився у тому, що Україною є і буде власна потужна нафтопереробка.

Їм, і особливо нинішнім горе-керівникам галузі, пригадаю, як до одесита підходить людина і питає "Скажите, если я пойду по этой улице, там будет железнодорожный вокзал? - Знаете, он там будет, даже если вы туда не пойдете!"

Нешановний панове кураторе від енергетики: чи підете ви у правильному напрямку (що дуже сумнівно!), чи ні, – в Україні буде і розвиватиметься власна нафтопереробка. Але вже без вас.