Коли Україні очікувати безвізовий режим?

10 червня Рада Євросоюзу так і не проголосувала за надання Україні безвізового режиму. Це значить, що про літні подорожі Європою без віз уже можна забути. Однак домашнє завдання ми виконували цілих п`ять років, а над своєю частиною угоди ЄС думає ще тільки два місяці.

Чого від України вимагав Євросоюз?

План дій щодо лібералізації візового режиму (VLAP) був представлений Уряду України у листопаді 2010 року. Діалог же було розпочато ще в 2008 на Паризькому саміті Україна – ЄС. План дій було розроблено за логікою, подібною до "дорожніх карт", які були надані Європейським Союзом ряду балканських країн, візовий режим з якими у подальшому було скасовано. Україна стала першою державою за межами балканського регіону, якій ЄС надав подібний документ. Таким чином від формату абстрактних дискусій було здійснено перехід до стратегії виконання Україною чітких дій. План охоплював чотири блоки критеріїв ЄС, серед яких: безпека документів, включаючи біометрику; нелегальна імміграція, включаючи реадмісію (в т.ч. управління кордонами, міграцією, політика притулку); громадський порядок і безпека (включаючи попередження та боротьбу з організованою злочинністю, тероризмом та корупцією, судове співробітництво у кримінальних справах, правоохоронне співробітництво, захист даних); а також зовнішні зносини та фундаментальні права (зокрема свобода пересування в межах України, умови та процедури видачі ідентифікаційних документів, права громадян, включаючи захист меншин).

Виконання Плану передбачалося у два етапи. Перший – законодавчий, у рамках якого українське законодавство в окреслених сферах приводилось у відповідність до стандартів Європейського Союзу. Адаптація українського законодавства до норм і принципів ЄС була завершена у червні 2014 року. Тоді ж відбувся перехід до другої фази – імплементаційної, що охоплювала виконання критеріїв на практиці.

Читайте: Безвизовый режим: Финляндия уже определилась по вопросу Украины

З домашнім завданням впоралися

У грудні 2015 року Європейська Комісія надала позитивну оцінку успішному виконанню Україною всіх критеріїв Плану дій щодо лібералізації візового режиму для України. У квітні 2016 року Європейська Комісія рекомендувала Раді ЄС та Європейському парламенту ухвалити необхідні рішення щодо скасування візового режиму для громадян України, за умови наявності у них біометричного паспорту, з метою їх короткотривалого перебування (до 90 днів) у країнах Шенгенської зони. Щоправда, чітких часових рамок для ухвалення рішень окреслено не було. Як зазначав Комісар ЄС з питань міграції, внутрішніх справ та громадянства Дімітріс Аврамопулос, після внесення пропозиції Європейський Парламент та Рада ЄС потребуватимуть принаймні від трьох до семи місяців.

Очікувалось, що рішення прийматимуться на плановому засіданні Ради в Люксембурзі 10 червня, однак голосування не відбулося. За словами Клааса Дейкгофа, Державного секретаря з питань безпеки та правосуддя Нідерландів, що нині головує у Раді ЄС, для прийняття рішення не було достатньої підтримки. Обговорення ж вкотре залишило низку відкритих питань.

Чому ж не дають "безвіз"?

По-перше, рішення про надання безвізового режиму мало б бути пакетним – обговорювали пропозиції по чотирьох країнах – Грузії, Україні, Косово та Туреччині. Це дещо ускладнює одностайне погодження цього питання серед постійних представників країн ЄС. Крім того, не надто сприяє прийняттю подібних рішень на сьогоднішній день і міграційна криза, з якою зіштовхнувся ЄС, виклики якої потребують серйозних зусиль у пошуках розв’язання проблеми.

Що ж стосується власне українського контексту, то довго, наприклад, залишалися "відкритими" певні моменти практичної імплементації вимог ЄС. Зокрема щодо створення Національного агентства з питань запобігання та протидії корупції. Це ставило під сумнів виконання норм не на папері, а в дії. Не додав, звісно, "бонусів" іміджу України й "панамський скандал". Попри це, відсутність голосування 10 червня аж ніяк не означає відмови у скасуванні візового режиму, як і не свідчить на цьому етапі про переваги політичної складової над технічною.

Технічно на виконання "домашньої роботи" Україні знадобилося п’ять років. Від моменту, як Європейська Комісія зробила відповідні рекомендації Раді ЄС та Європейському парламенту, минуло лише два місяці. Тож очікуємо на вручення "атестату" у вигляді скасування віз для українських громадян. За найоптимістичнішими прогнозами наступний можливий термін – восени.