Блог | Бюджесть

Минулого тижня Прем'єр-міністр Володимир Гройсман представив проект Бюджету на 2017 рік. Згідно з проектом зростання ВВП передбачається у 3%, індекс цін виробників - 8,5%, середньорічний обмінний курс - 27,2 гривні за долар, рівень безробіття - 8,6%. Ще в березні ВВП закладався в сумі 2 574,9 мільярдів гривень, то зараз він збільшиться на 10 мільярдів до 2 584,9 мільярдів гривень. Прогнозована інфляція складе 8%. Володимир Гройсман заявив, що в наступному році зростання зарплат працівників першого тарифного розряду складе до 6 400 гривень, а лікарів-терапевтів, наприклад, до 7 000 тисяч. Якщо брати середню зарплату по країні в межах 5 000 тисяч гривень, то згідно нових соцстандартів зарплати лікарів і вчителів у 2017 році будуть навіть вищі за середні. Іншими словами, якщо у минулому році на зарплати бюджетникам та пенсії у Мінсоцполітики пішло близько 215,5 мільярдів гривень, то в наступному знадобиться вже близько 316 мільярдів. Мінімальна зарплатня з 1 січня зросте до 1600 гривень, з травня до 1684 гривень, з грудня до 1762 гривень. Пенсії у січні мають зрости до 1247 гривень з травня до 1312 гривень, з грудня до 1373 гривень. На оборону буде виділено 5% від ВВП, це близько 120 мільярдів гривень, проти 114 мільярдів цьогорічних.

Від Бюджету залежить розмір податків на населення, що нині є основною статею прибутків держави. Тому, вимоги до ДФС, як основного наповнювача казни, у наступному році суттєво зростуть, але за словами Романа Насірова очільника цього відомства, вони готові до таких викликів.

"У 2015 році дохідна частина Бюджету переглядалася кілька разів і за рахунок детінізації нам вдалося зібрати фактично на 50 мільярдів гривень більше запланованого. Доходи Бюджету у результаті склали 486 мільярдів гривень. У 2016 році планку підняли до 611 мільярдів гривень, це зростання більше, ніж на 20%. Зараз ми справляємся з цим завданням, не затримуємо відшкодування ПДВ, не беремо перплат. Звісно, ми готові до збільшення зборів ще на 20% у 2017 році, але Уряд повинен розуміти, що це буде дуже складно без перегляду хоча б податкової бази, не кажучи вже про підвищення ставок. На жаль, у проекті змін до Податкового кодексу поки що не передбачено ніяких норм, щодо розширення бази оподаткування, хоча ми подавали відповідні законопроекти. Спрощена система давно переросла рамки відведені їй законом. На часі нова класифікація "єдинщиків", обмеження спектру послуг, які підпадають під спрощену систему. Також ми пропонуємо різні варіанти, які пожвавлять надходження до Бюджету, як-то легалізація грального бізнесу, збільшення акцизів, які поволі треба доводити до європейського рівня. Збільшення надходжень за рахунок зміни рентних ставок і що дуже важливо - введення електронної акцизної марки. Вісім місяців 2016 року ми працюємо з перевиконанням плану, в серпні зібрали 59,3 мільярда гривень - це другий за успішністю місяць після березневих 60 мільярдів, і хоча останні місяці року будуть дуже напруженими, план ми виконаємо", - каже Роман Насіров.

У цьому році збори до держбюджету за словами Романа Насірова суттєво зростають за рахунок детінізації, і це теж заслуга ДФС. На митницях запрацювало "єдине вікно", міжвідомчі мобільні групи з загальним аналітичним центром, впроваджено відео спостереження, максильно електронізовано процеси тощо. Зараз це відкладений ефект, але результати, переконаний очільник ДФС, не забаряться. За січень-серпень в державну казну надійшло 327,6 мільярда гривень від ДФС. Зростання надходжень у загальний фонд держбюджету порівняно з відповідним періодом минулого року склало 64,1 мільярд гривень. Можливо, тому Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що секвеструвати Бюджет 2016 року нема змісту.

"До кінця року нам необхідно зібрати до Бюджету мільярдів на 8 більше, ніж у середньому в попередні місяці. Сьогодні ми бачимо ризики, приблизно у 10-15 мільярдів, та все ж сподіваємося вийти на показники, які ще недавно здавалися зовсім нереалістичними. Це буде зроблено за рахунок детінізації, загального регулювання, адміністрування. Детінізація відбувається за рахунок реформ і контролю. Окрім ліквідації конвертаційних центрів, виведення з тіні бізнесу, який ще там працює, знищення сірих схем, мене найбільше турбує детінізація зарплат, пов'язана зі зміною спрощеної системи. В Україні 10,5 мільйонів громадян отримують зарплату, для більшості країн - це половина населення. Ми можемо припустити катастрофічну цифру - близько 10 мільйонів людей працюють в тіні, або ж у нас всі діти і пенсіонери, що однозначно не так. Коли ми показуємо колегам з тієї ж ІОТА (внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій), що на 50% збільшили збори ПДВ в середині країни, і на 40% на митниці, вони, чесно кажучи, у шоці, бо знають ситуацію. Конвертаційні центри у цьому році ми накриваємо майже щотижня", - заявляє Роман Насіров пресі.

До речі, недавно, вперше ІОТА очолив українець, очільних нашої ДФС - Роман Насіров, що є визнанням успішності митної і податкової реформ в Україні, які він реалізує.

Заяви Насірова стосовно того, що не потрібно драматизувати бюджетний процес 2017 року на прикладах виконання плану у 2016, а слід сконцентрувати зусилля всіх гілок влади на його наповнення, обнадіюють. Хоча, зрозуміло, що без врахування законодавчих ініціатив ДФС, спрямованих на оптимізацію податків і подальшу детінізацію бізнесу, справитися із завданням цій структурі буде дуже важко.