Блог | Чи варто боятися заяв Марін Ле Пен?

Боротися за себе та власні інтереси зі ще більшим завзяттям попри слова та дії проросійських політиків, пише Лариса Волошина для newsru.ua.

Le Figaro повідомила, що під час виступу на каналі RMC і BFMTV кандидат на посаду президента Франції Марін Ле Пен, визнала, що на противагу позиції, яку мають Україна, Європа і США, вона упевнена, що анексія Росією півострова Крим "не була незаконною".

На цю заяву миттєво відреагували в СБУ. Керівник апарату голови Служби безпеки України Олександр Ткачук розказав українським журналістам: "Якщо офіційні особи роблять такі заяви, то наша служба і Міністерство закордонних справ оцінюють їх й реагують відповідним чином. Я не відкидаю, що для Ле Пен буде закритий в'їзд або буде вжито ще якихось заходів", - сказав Ткачук. Водночас він зазначив, що рішення з цього приводу залежить не тільки від спецслужби, а й від МЗС України. Адже мова йде про іноземного громадянина.

І тут хочеться уточнити. Мова йде про кандидата на посаду президента Франції. А раптом Марін Ле Пен переможе на президентських виборах і посяде місце Франсуа Олланда в "нормандській четвірці"? Якою могла би бути її переговорна позиція, нескладно здогадатися. Марін Ле Пен не приховує своїх зв'язків з президентом Росії Володимиром Путіним і неодноразово підтримувала зняття економічних санкцій. В разі її обрання, навіть попри відверте підігравання агресорові, відмовитися від стосунків з Францією буде неможливо. Україні доведеться шукати шляхів для дипломатичного маневру. Але не це головне. Доведеться проводити українську зовнішню політику у вкрай несприятливих умовах.

Читайте: Почем нынче французская проститутка?

Насправді, позиція Марін Ле Пен – це радше проблеми Франції, аніж України. Якщо кандидат у президенти каже, що "не вірить в незаконну анексію", то це свідчить, що на першу посаду потужної європейської країни претендує людина без принципів, що демонстративно нехтує мораллю і міжнародним правом. Анексія — це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку. За міжнародним правом анексія є одним з видів агресії, за який має бути міжнародно-правова відповідальність. Висловлюючись про анексію з позиції "вірю-не вірю", мадам Ле Пен просто лукавить. Їй байдуже до Криму, до Європи та навіть до Франції. Вона просто хоче влади. Тому й видумує нову антиправову категорію законної анексії в результаті "референдуму". Марін Ле Пен підіграє Володимиру Путіну. А з якої причини вона це робить – жадібності чи великої віри, – не має значення.

Справа звісно ж не в Путіні і не в Ле Пен. Справа у французькому виборцеві, який готовий привести до влади відвертих безпринципних популістів. Перша країна, яка постраждає від того, що до влади дорвуться пропутінські мрійники - буде Франція. Основою європейського добробуту, єдності і безпеки є система міжнародного права, яку з допомогою європейських популістів руйнує Росія. Сучасна політична Франція така, якою її творять французькі громадяни. Суперник лідерки "Національного фронту" республіканець Франсуа Фійон теж виступає за співпрацю з Росією і теж не дуже переймається анексією. "Кримнаш" стараннями російської пропаганди та французьких популістів став другорядним питанням для французького обивателя. Але він є ключовим сьогодні для визначення серйозного політика, здатного впоратися з викликами часу.

Читайте: Журналист объяснил, почему Путину невыгодно платить за кампанию Ле Пен

Прагнення Володимира Путіна примусити світ до перерозподілу сфер впливу, до "Ялти-2" створює анти-цивілізований світ, в якому безпринципні політики на кшталт Марін Ле Пен можуть сподіватися на прихильність виборця, заперечуючи основні норми, що сприяли миру та процвітанню післявоєнної Європи. Думати, що лідери, які висловлюють неправову позицію, приведуть свої народи до миру, так само наївно, як вірити в "законність" анексії. Якщо європейські виборці не хочуть обтяжувати себе роздумами про фундаментальні для міжнародного права принципи, то це загрожує в першу чергу Заходу. Через популізм потужні держави першого світу поступово здають позиції збіднілій та агресивній країні-бензоколонці. Це коло, в центрі якого стоїть українське питання. Якщо кандидат на пост глави французької держави не розуміється на цінностях вільного світу – тим гірше для Франції.

А Україна - що їй робити, якщо на чолі Франції стане хтось на кшталт Марін Ле Пен? Відповідь одна: боротися за себе та за власні національні інтереси зі ще більшим завзяттям. Треба бути готовими, що до влади у Франції прийдуть проросійські політики. Цілком можливо, що навіть на чолі Сполучених Штатів вже стоїть людина, яка буде проводити політику, узгоджену з Кремлем. Але це не скасовує тих завдань, які стоять перед Україною: перемогти агресора, відновити свою територіальну цілісність, стати потужним самостійним гравцем у регіоні і світі. Україні треба йти до мети, яку перед нею поставила історія. Тоді будь-які зміни в міжнародній політиці, навіть негативні, тільки сприятимуть зміцненню нашої держави.