Блог | В чому культ георгіївської стрічки

Ідея використовувати як символ і масово поширювати георгіївську стрічку з’явилася у Росії у 2005-му році. Це була певна відповідь і реакція на Помаранчеву революцію в Україні, коли українці поширювали помаранчеві стрічки на знак підтримки революції та демократії. На противагу цьому в Росії стали поширювати георгіївську стрічку.

Взагалі сама назва "георгіївська стрічка" відсилає нас до часів Російської імперії, в якій була нагорода георгіївський хрест. Стрічка з чорними і помаранчевими смугами була елементом цієї нагороди. Її мали право носити лише кавалери георгіївського хреста, особи, які відзначились і здобули свою доблесть на полі бою. Тому оця сучасна традиція із поголовним носінням георгіївської стрічки, суперечить головному її принципу: заслуженості та обраності.

Читайте: Новости Крымнаша. Секта свидетелей дидов

Якщо повернутися до ближчих часів, періоду Другої світової війни, то в Радянському Союзі не було такої нагороди, як георгіївський хрест. Була інша – Орден Слави. Він багато в чому нагадував і наслідував георгіївську нагороду, але із радянськими конотаціями. Цей Орден Слави використовував так звану гвардійську стрічку, яка за своїми кольорами нагадувала георгіївську. Тому нинішня, буцім-то, георгіївська стрічка має більше відношення до гвардійської стрічки. Суто георгіївські стрічки під час Другої світової частіше можна було побачити на мундирах колишніх білогвардійців, які воювали за Гітлера.

Тепер ця символіка міцно прижилася в середовищі сил, які займають антиукраїнську позицію. Врешті-решт апофеозом цього стало використання георгіївської стрічки в якості символіки бойовиків, які спершу допомагали російським окупаційним військам захоплювати територію Криму. Потім російським сепаратистам і незаконним збройним формуванням, які воювали і нині продовжують воювати на території Донбасу. Ця стрічка віднедавна стала ворожим символом, яким маркують себе ті сили, що виступають проти України, її незалежності і територіальної цілісності.

Як альтернатива символу георгіївської стрічки за ініціативою Українського інституту національної пам’яті була започаткована інша традиція – мак пам’яті. Вперше маки були поширені у 2014-му році. Квітка маку є специфічним символом в українській культурі, фольклорі. Вважається, що місця загибелі козаків рясніли маками. Окрім того мак є міжнародним символом пам’яті жертв воєн для цілої низки європейських країн.

Взагалі пострадянські країни намагаються шукати якусь власну символіку для вшанування пам’яті про війну. У Білорусі – це цвіт яблуні, в Казахстані – синя стрічка з національним орнаментом. Росія намагалася запровадити георгіївську стрічку, як символ, що мав сконсолідувати навколо Москви колишні республіки Радянського Союзу. Але це їй не вдалося.