Блог | Правила, за якими людина живе на війні, і чому важливо навчити дітей спілкуватися з батьком-бійцем

Психологи вважають, що кожен член сім’ї, в якій є ветеран, повинен знати, за якими правилами живе людина війни. Насправді, ці правила має вивчити кожен українець. Війна змінює людей безповоротно, проте спільними зусиллями можна успішно трансформувати військовий досвід і набуті навички в якісне життя в суспільстві.

"Мами повинні обов’язково навчити дітей основним правилам поведінки з татом, який повернувся з війни. Ці правила можуть запобігти трагедії, — наполягає психолог і консультант Корпусу миру Френк Пьюселик . — Чудова людина (я особисто його знаю), сержант спецвійськ повернувся додому з В’єтнаму з нагородами за відвагу. Якось він задрімав перед телевізором. Його шестирічний синочок вирішив показати татові свою нову іграшку — маленьку вантажівку. Коли він почав заводити іграшку, звук був дуже схожий на клацання автомата Калашникова, коли знімаєш запобіжник. Ветеран однією рукою вбив свого сина, якого шалено любив. Він міг уникнути покарання, пройти лікування, але сам обрав довічне ув’язнення.

Отже, правила. Щоразу, коли заходиш у кімнату, в якій перебуває тато, зупинись, скажи: "Тату, я тут, я підійду?" Тато повинен відповісти: "Звичайно, йди сюди". Гратися іграшками, особливо зброєю, поруч із батьком — це не найкраща ідея. Якщо ти наставиш іграшковий пістолет на тата, ймовірно, він його розіб’є. Не лякай його, не підкрадайся, не намагайся гучними звуками розбудити батька. Добре спілкування батька й дитини повинно тривати якомога частіше і довше. У тата все буде добре, він просто вчиться повертатися додому з війни".

Ф. Пьюселік навів шість чітких правил, які допомогли солдатам вижити на війні та якими вони продовжують керуватися в мирному житті:

1. Якщо ти не впевнений у тому, що тебе оточує, припини рухатися і почни ретельно оглядатися. Тобто, близькі повинні дати своєму воїну час зрозуміти, де він перебуває. Не потрібно тиснути, вимагати. Потрібно чекати. Коли чоловік мовчить, а дружина намагається підштовхнути його до розмови, наслідки можуть бути плачевними.

2. Знай, що тебе оточує. Ветерани будуть постійно оцінювати своє середовище, спостерігати. Зараз я можу сісти спиною до вікна. Людина з ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) ніколи так не сяде, їй потрібно бачити, що відбувається навколо. 40 років тому я б вибрав місце біля надійної стіни, з хорошим оглядом дверей та вікна. Тому, якщо вдома щось буде стояти або лежати не на своєму місці, це буде створювати дискомфорт для ветерана. Не можна пересувати предмети, меблі без його відома. Це можна робити тільки тоді, коли він це бачить або може взяти в цьому участь.

3. Плануй усе заздалегідь. Якщо мені потрібно буде вистрибнути у це вікно, чи здатний я вижити? Чи достатньо міцна ця стіна? На війні це правило використовується щохвилини: що робити, якщо... Тому якщо ваш ветеран домовляється з вами зустрітися о 10:00, не можна спізнюватися ні на хвилину, краще прийдіть раніше.

4. У випадку загрози — дій. Ти не можеш думати, так ти втратиш час, тебе вб’ють. Тому потрібно діяти швидко. Загроза = агресія, а, отже, часто супроводжується насильством. Тому ніколи не підкрадайтеся ззаду, не закривайте очі людині, яка повернулася з гарячої точки. Потрібно говорити: "Любий, я зараз підійду". Ви обов’язково повинні почути ствердну відповідь. Якщо він не розчув або спить, а ви підійшли й поклали руку йому на плече, він може просто зламати її, тому що це єдиний спосіб вижити на війні.

5. Нікому не довіряй, окрім друзів, які довели тобі свою відданість на війні. Відповідно, коли ветеран повертається додому, він не довіряє своїм старим друзям. Ви повинні вибудувати нову довіру. Дружині знадобиться на це два-чотири роки. Показуйте, що, якщо ви щось говорите, обіцяєте, це обов’язково має бути зроблено.

6. Залишайся непередбачуваним. Не роби нічого двічі, бо тебе вб’ють. Не виходь з будинку в один і той же час, не йди одним і тим самим маршрутом. Якщо ворожий снайпер стежить за тобою, він знає, що ти робиш у цей час. Тому не дивуйтеся, якщо на запитання, коли ти повернешся сьогодні ввечері, ваш ветеран відповість: "Ні, тобі не варто цього знати". Тут є певні суперечності. На вулиці залишайся непередбачуваним, а вдома все повинно бути так, як було.

Підготовлено командою психологів Центру практичної допомоги захисникам України AXIOS