Блог | Ядерний шантаж світу

Заяви Північної Кореї, що вона успішно провела нове ядерне випробування і її вимога, щоб Сполучені Штати визнали її ядерною державою, виглядають не просто черговим ядерним демаршем КНДР.

Те, що КНДР почала знову ядерно шантажувати світ, ймовірно є спробою Пхеньяну якомога більше дестабілізувати обстановку на Корейському півострові саме під час наростання політичного напруження на президентських перегонах у США.

Виглядає, що режим Кім Чен Ина (як і режим Путіна) намагається знайти можливість вплинути на зміщення політичних позицій американського електорату.

Усе це, разом із запуском балістичних ракет, сприймається, як провокування міжнародної спільноти. Схоже, що цим Пхеньян демонструє світові, що КНДР зупинити вмовляннями неможливо, і що вони готові продовжувати свої небезпечні витівки, наближаючись до війни, можливо навіть і з застосуванням ядерної зброї.

У Сеулі надзвичайно стурбовані розгортанням ситуації на північнокорейських теренах. Так президент Південної Кореї Пак Кин Хе провела екстрену зустріч з лідерами трьох основних політичних партій своєї країни. Вона засудила ядерні амбіції КНДР, як "безрозсудні і фанатичні".

Пак Кин Хе наголосила, що Південна Корея прагне, щоб були введені більш жорсткі санкції щодо КНДР, які мали б бути швидко запроваджені міжнародним співтовариством.

Однак, незважаючи на зростаючі санкції і технологічну відсталість, КНДР відкрила "зелене світло" своїм ядерним випробуванням і в останні два роки втішається прогресом в реалізації ракетної програми.

Американські аналітики попереджають, що незабаром може настати той день, коли КНДР буде в змозі загрожувати західному узбережжю США, а можливо, і всій країні. Адже КНДР прикладає дуже серйозні зусилля для накопичення реальних ядерних можливостей, які вона зможе використовувати для шантажу США та їхніх союзників.

Багато експертів, які займаються Північною Кореєю, стверджують, що вже занадто пізно для того, щоб припинити ядерну програму Пхеньяну, особливо тоді, коли він не збирається повертати назад. Тому єдиний вибір зараз – це концентрація уваги на обмеженні ракетної програми.

Читайте: Как Россия шантажирует Киев

Ядерними випробуваннями і провокаціями Північна Корея "нагнітає небезпеку війни на півострові. Навіщо це все Пхеньяну? Режим Кім Чен Ина явно не задовольняє статус КНДР, як буферної маріонеткової держави, котра немає жодних шансів вижити без допомоги із зовні. Будь-то спочатку допомога з Москви, а тепер з Пекіну.

Тому, як мінімум, Кім Чен Ин бачить КНДР в ролі регіонального лідера, стратегічним планом якого є створення загроз Південній Кореї, Японії і США.

Загалом ця комуністична країна повторює політику Москви, котра націлена на зміну світового порядку. Але робить це в дещо інший спосіб. А, в кінцевому рахунку, Росія і КНДР допомагають один одному.

Пробують створити нові альянси, які б стали протидією НАТО і ООН, намагаючись зменшити впливи Заходу по всій земній кулі. Бо для них поширення демократії є не просто негативним чинником. Демократія загрожує як владі Путіна, так і владі Кім Чен Ина.

А оскільки і Росія, і Китай мають мало союзників, то для них дуже важливо захищати Північну Корею від "підступів несправедливого світу", використовуючи при цьому його новітні технології і розробки.

Розрив в баченні між Китаєм і США щодо Північної Кореї був очевидним під час зустрічі американського президента Барака Обами з президентом КНР Сі Цзіньпіном на саміті G20 позаминулого тижня.

Президент Обама вважає, що санкції не вдалися, бо не мають великого ефекту. Це відбулося в значній мірі тому, що китайці залишили відкритими великі лазівки, які зберегли північнокорейську економіку живою. А за деякими ознаками, торгівля стала більш активною, ніж у будь-який час за останні роки.

А деякі дослідники корейського питання взагалі прийшли до висновку, що досі санкції мали ефект фактичного покращення можливостей для КНДР закупівель комплектуючих і компонентів для своєї програми зброї.

Для того, щоб ухилитися від санкцій, державні торговельні компанії Північної Кореї відкрили свої офіси в Китаї, найнявши найталановитіших китайських посередників і заплатили більш високу плату, щоб використовувати складніші брокерські схеми.

Очевидно, що політика, яку проводить Пхеньян, є руйнівною і провокує виклики, котрі можуть призвести до ядерного знищення людської цивілізації. І питання постає таким чином: зупинити КНДР зараз, чи вже тоді, коли там будуть готові не лише блефувати ядерною зброєю, а й неспровоковано її застосовувати?

Гіпотетично єдиний спосіб тепер перемогти Північну Корею – це провести раптову операцію з використанням тактичних ядерних боєголовок, щоб знищити, чи нейтралізувати основну частину північнокорейської армії.

Необхідно враховувати, що головна загроза для Сеулу виникає не стільки від більше ніж мільйонної армії КНДР, а від тисяч артилеристських розрахунків, які можуть стріляти по Південній Кореї хімічною та біологічною зброєю.

Втім, незважаючи на хвастощі і загрози з боку Кім Чен Ина, він добре знає, що може трапитися з ним і його режимом, якщо наважиться на ядерний удар.

Читайте: Кровавый шантаж

Тому, якби не гостро стояло північнокорейське питання, ядерна програма КНДР поки що є розмінною монетою. Пхеньян робить ризиковані шахові ходи для того, щоб підштовхнути США де-факто визнати Північну Корею ядерною державою і спонукати їх вести переговори з КНДР вже, як рівний з рівним.

Наразі ситуація розвивається таким чином, що з огляду на неадекватність керівництва КНДР, а також небажання Китаю приборкати свою державу-клієнта, війна США з Північною Кореєю може відбутися, рано чи пізно.

Якщо Вашингтон чекатиме, а КНДР витрачатиме цей час для того, щоб і далі вдосконалювати свою здатність доставляти ядерні боєголовки (використовуючи балістичні ракети, або ракети малої дальності, які запускаються з підводних човнів), то ситуація може стати критичною.

І війна, швидше за все, почнеться з ядерної атаки з боку Північної Кореї на Сеул, Токіо, або навіть Лос-Анджелес. Усе це може відбутися, якщо й далі закривати очі на кричущу ядерну загрозу з боку КНДР. Тому продовження балансування на грані війни виглядає нині, як абсолютно неприйнятний сценарій.

Хоча можна розглянути прийнятні підходи, котрі можливо б було застосувати, щоб не допустити провокування Північною Кореєю широкомасштабного світового конфлікту.

Продовжувати санкції, які здається не працюють. Надійно перекрити рух валютних потоків "в" і "з" КНДР. Чи встановити систему ПРО в Південній Кореї.

Встановлення системи ПРО видається найбільш корисним варіантом. Оскільки це саме та дія, яка здатна змусити китайців задуматися.

Таким чином США можуть запропонувати Китаю можливість вибору. Якщо Пекін зможе (або захоче) розрядити північнокорейську ситуацію, то американці відмовляться від ідеї розгортання ПРО.

По-суті, це безпрограшний варіант для США: або нарешті вдасться підштовхнути Китай до того, щоб він примусив КНДР демонтувати свій ядерний проект, або Америка розгорне ефективну превентивну систему протиракетної оборони.

Китай має вибрати між можливістю колапсуючої Північної Кореї, яка поставить йому у випадку початку широкомасштабних воєнних дій мільйони біженців, та блокуванням ядерних проектів Пхеньяну.

Ядерно-ракетна агресивність КНДР породжує надзвичайно багато суміжних проблем, і вирішення північнокорейського питання явно вимагає системних та нестандартних рішень. І при їх підготовці та реалізації обов’язково необхідно звернути увагу на те, хто допомагав Північній Кореї розгортати її ядерну програму.

Адже абсолютно зрозуміло, що КНДР не могла самостійно розробляти свою ядерну зброю, використовуючи спеціалістів з науковими знаннями і навичками, котрі отримані в університеті Пхеньяну.

Тому одним із дієвих факторів зупинення ядерної програми КНДР мало б стати публічне вияснення, хто і з якою метою поставляє технології для створення цієї програми озброєння. А після цього необхідно віднайти способи для припинення цієї незаконної підтримки.

Від самого початку свого існування Північна Корея є продуктом холодної війни. І ніхто не може спрогнозувати хід подій, які розгортатимуться навколо неї. Ключ до вирішення північнокорейського питання знаходиться у Пекіна, і Китаю стратегічно вигідно тримати цей "киплячий котел", при цьому не доводячи його до кипіння.

За такої ситуації Кім Чен Ин вельми радо виступатиме в ролі "геополітичного мачо", викликаючи цим пильну увагу до себе і своєї маленької країни світових політиків та міжнародної преси.