Блог | "Чесні" провідники "Укрзалізниці"

На залізничних вокзалах Києва часто з’являються оголошення про те, що Південно-Західна залізниця буде змушена припинити курсування ряду приміських поїздів у зв’язку із тим, що обласні адміністрації не відшкодовують витрати з перевезення пільговиків.

Такі ситуації у Південно-Західній залізниці зазвичай пояснюють відсутністю компенсаційних виплат, що змушує керівництво залізниці вживати заходів щодо зменшення обсягів приміського руху, що в подальшому може призвести до припинення приміських перевезень у зв'язку з відсутністю придатного до експлуатації рухомого складу і скорочення зупинок на шляху прямування поїзда.

Не виправдовую очільників адміністрацій, які затримують компенсації. Проте, нещодавно опинилася у ситуації, коли саме залізничники працюють не на користь "Укрзалізниці".

Придбала квиток на електропоїзд сполученням Київ-Пас. – Неданчичі, який прямує через станцію Чернігів. На залізничній станції "Видубичі" пред’являю посадочний документ та заходжу до вагону. Одразу за мною до вагону заходить чоловік з дитиною та звертається до провідниці зі словами: "А можна зайти без квиточка?". Остання киває головою. Для мене ця відповідь провідниці стала неочікуваною, перепитую: "Можна без квиточка?". Провідниця посміхнулася, проте нічого не відповіла. Уже під час руху поїзда взяла з чоловіка гроші та присіла на вільне місце. Квитка пасажирові не виписала. На наступній станції "Дарниця" до вагону зайшла жінка. Ситуація повторилася. Провідниця взяла гроші за проїзд та повернулася на своє місце. Посадочний документ жодній людині виписаний не був.

Запитую у жіночки, що зайшла на станції "Дарниця": "Можна без квиточка у цьому поїзді їхати?". У відповідь чую, що майже завжди можна, за винятком днів "пік", в основному початок та кінець тижня. У цей час у розмову втручається провідниця з криками, що їй, бідній, виявляється, шкода просто жінку стало: вона запізнювалася і не встигла купити квиток. Жінка, розуміючи, до чого веду своїми запитаннями, вмить змінює свою позицію та погоджується з провідником. Мовляв, дійсно спізнювалася і тому квиток не купила. Жінка чомусь одразу забула, як розповідала мені, що майже ніколи квиток у цей електропоїзд не купує.

Читайте: Безквитковий проїзд у громадському транспорті: як уникнути штрафу

Вислухавши велику кількість образ в свою адресу, пропоную провідниці виписати усім "зайцям" проїзні документи. Крім того, прошу співробітницю "Укрзалізниці" назвати свої анкетні дані та наголошую на тому, що вона зобов’язана на моє прохання назвати своє ім’я та прізвище, а також поводитися ввічливо.

Через десять хвилин остання все ж-таки спромоглася виписати один (на весь вагон "зайців") квиток. На мою пропозицію надати квитки усім пасажирам, які їх не мають, вона не відреагувала. Замість цього почала лаятися, що вона мені у цьому житті нічого не повинна. Мої пояснення, що вона знаходиться на робочому місці і зобов’язана поводитись ввічливо, не допомогли. Провідницю було не зупинити.

На наступних зупинках було ще цікавіше. Коли поїзд зупинився на проміжній станції "Ніжин" до вагону підбігла велика кількість людей, які напевно знали, що у вагоні є вільні місця і квитки купувати не потрібно, адже можна заплатити половину вартості квитка і їхати у вагоні першого класу, що вони постійно і роблять. Проте, не цього разу. Провідниця, мабуть, зрозуміла, що сьогодні грошей заробити у неї не вийде, почала розповідати людям на пероні, щоб вони сідали в інші вагони, пояснюючи, що у нашому (до речі, напівпорожньому) місць немає.

Наступного дня після поїздки я звернулася на гарячу лінію "Укрзалізниці" зі скаргою. Обіцяли провести перевірку та порадили у наступний раз фіксувати порушення на відеокамеру та йти до начальника електропоїзда.

Через тиждень ситуація не змінилася. Все той же поїзд та ті ж самі "зайці", іншою була тільки провідниця.

Після таких поїздок хочеться спитати у пасажирів: ви дійсно хочете подорожувати комфортно? Якщо хочете, то не полінуйтеся перед посадкою в поїзд піти та купити проїзний квиток.

А співробітникам "Укрзалізниці" порадити: будьте чесними в житті і на роботі. Пам’ятайте, кожен повинен починати із себе!