Блог | Податкова реформа 2016 в Україні: що може змінитися

Восени минулого року група народних депутатів підготувала проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу щодо податкової лібералізації № 3357. Метою цього законопроекту була побудова в Україні ліберальної сучасної податкової системи, - пише Атон Бойко у своєму блозі на ТСН.ua.

Автори законопроекту вказали, що завданням нового закону мало б стати створення унікальних фіскальних умов для розвитку бізнесу та відновлення економіки країни, зниження рівня податкового навантаження на фонд оплати праці (не більше 30%), зниження ставок прямих податків, перехід до оподаткування розподіленого прибутку, встановлення обґрунтованих ставок податків та спрощення адміністрування задля стимулювання легалізації бізнесу, запровадження мораторію на 3 роки щодо змін базових елементів податків та зборів.

Здавалося б, багато змін доречні і актуальні, але проект лежить в парламенті більше півроку і досі опрацьовується в профільному комітеті.

На початку ж літа прем'єр-міністр України доручив міністру фінансів, голові профільного парламентського комітету (яка була одним із авторів законопроекту №3357), експертам і радникам підготувати новий законопроект щодо податкової реформи. У ньому прем'єр просить гармонійно поєднати основні положення законопроекту №3357 про ліберальну податкову реформу і зобов'язання України перед МВФ, передбачити реформування державної фіскальної служби, поліпшити системи адміністрування і ввести мораторій на зміни основних елементів податкового законодавства.

Своєю чергою, Міністерство фінансів підготувало базовий проект нового закону, яке розіслало на погодження експертам та депутатам.

Читайте: Как избежать уплаты налогов при списании части кредита

Основні зміни міністерського проекту

1. У цьому проекті прописуються принципи роботи електронного кабінету платника - персонального автоматичного робочого місця, яке дозволить бізнесу спілкуватися з фіскалами без особистого контакту. Його обіцяють зробити зручним, доступним і зрозумілим. Платник матиме доступ до управління особистим рахунком, зможе вести облік платежів, переплат, податкового боргу. Він зможе отримати будь-який документ, що його стосується та має бути виданий контролюючим органом.

2. Фіскальна служба виконуватиме лише сервісні функції, а Міністерство стане єдиним центром прийняття рішень. У системі оскарження рішень податкових інспекцій Міністерство стане вищою інстанцією. Наразі ж нею є Державна фіскальна служба. Відповідно до проекту Міністерство затверджуватиме процедури, інструкції, регламенти, звіти, форми декларацій та інші документи.

3. Вводиться норма про обов'язкове оприлюднення шляхом розміщення на офіційному сайті Міністерства інформації про план-графік проведення планових перевірок платників податків. Нині такої норми немає.

4. Пропонується збільшити термін реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних. Також хочуть запровадити єдиний реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам ПДВ.

5. Платниками рентної плати за спеціальне використання води пропонується визнати тільки первинних водокористувачів (водоканали), виключивши з платників вторинних водокористувачів. На період проведення АТО підприємствам, які офіційно не переїхали з окупованих територій, штрафи і пені не нараховуються. Прописується особливий порядок сплати ПДВ. Фізичні і юридичні особи, розташовані в зоні проведення АТО, звільняються від сплати податку на нерухомість та земельних платежів до кінця проведення АТО.

Читайте: Налог на недвижимость: сколько и за что платить

6. Пропонується збільшення добових при закордонних відрядженнях. Вводиться прив'язка сум до курсу євро. На даний момент добові прив'язані до рівня мінімальної зарплати. Це логічний крок, адже мінімальна заробітна плата підвищується один-два рази на рік і не суттєво. А прив'язка до курсу євро є адекватною та ринковою обставиною. Добові пропорційно збільшаться на курс.

7. Із бази оподаткування нерухомого майна пропонують прибрати господарські (присадибні) будівлі. Це зможе дещо знизити податок на будинки.

8. У проекті запланована нова ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) - 10% від мінімальної заробітної плати для тих, хто займається індивідуальною діяльністю без реєстрації підприємцем. Тобто пропонують увести нову категорію платників податків – фізичні особи, які займаються індивідуальною діяльністю без реєстрації підприємцем з річним обсягом доходу до 250 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (зараз це 344500 гривні на рік). Індивідуальна діяльність передбачає здійснення роздрібної торгівлі на ринках та інших призначених для торгівлі місцях, надання побутових послуг населенню, заняття традиційними народними промислами. Але при цьому людина має займатися такою діяльністю особисто (без використання найманої праці), не бути найманим працівником чи підприємцем.

Експерти і депутати мають багато пропозицій до цього міністерського проекту.

Деякі рекомендують врахувати естонський варіант податку на прибуток і оподаткування розподіленого прибутку. Замість податку на прибуток пропонується ввести податок на виведений капітал. Різниця - в об'єктах оподаткування. Обкладати податком пропонують операції з виведення капіталу, зокрема з виплати дивідендів неплатникам податків та з розподілу коштів між власникам цінних паперів або інвестиційних сертифікатів. Наразі об'єкт оподаткування - фінансовий результат (доходи мінус витрати) і податкові різниці (облік амортизації, резервів, збитків минулих періодів). Ввести хочуть також податок на купівлю іноземної валюти для підприємств. Пропонується об'єднати податок доходів фізичних осіб із військовим збором в єдиною ставкою в розмірі 20%. Також є рекомендація підвищити суму оподатковуваних операцій за рік для реєстрації платником ПДВ з 1 мільйона гривень до 5 мільйонів. Але поки невідомо, чи потраплять ці пропозиції в остаточну редакцію.

Читайте: Кого коснется отмена налогообложения пенсий?

Для того, щоб зрозуміти, як буде працювати цей проект і як вплине на державу, потрібно дочекатись, який остаточний проект змін нададуть до парламенту і в який редакції будуть прийняті ці зміні. У цілому зміни, дійсно, несуть ліберальний характер, але потрібно врахувати і українські реалії: у нас не звикли працювати в "білу" і більше 50% економіки працює в тіні. Тому, якщо паралельно будуть задіяні механізми виведення економіки з тіні та подолання корупції, ефект від змін, можливо, й отримаємо.

Для того, щоб зрозуміти, як буде працювати цей проект і як вплине на державу, потрібно дочекатись, який остаточний проект змін нададуть до парламенту і в який редакції будуть прийняті ці зміні. У цілому зміни, дійсно, несуть ліберальний характер, але потрібно врахувати і українські реалії: у нас не звикли працювати в "білу" і більше 50% економіки працює в тіні. Тому, якщо паралельно будуть задіяні механізми виведення економіки з тіні та подолання корупції, ефект від змін, можливо, й отримаємо.

Звичайно, хотілося б, щоб податки взагалі скасували або щоб ставки були мінімальні. Проте не кожна держава може собі це дозволити. В Україні, на жаль, немає ані нафти, ані газу, прибуток від яких міг би перекривати багато статей оподаткування. Тому нам потрібно зосередитись на ефективності сплати і збору податків, які вже існують, і не вводити нові. А для цього потрібна залізна воля для боротьби з корупцією.