Блог | Іноді краще рахувати, ніж говорити

Дуже часто звучать заяви, що новий виборчий закон був прийнятий виключно на користь великих відомих партій. Ну, заявляти не думаючи, у нас уміють. А що ж у дійсності?

Направду, закон містить одну-єдину норму, яка дійсно відсікає малі, "нерозкручені проекти" - це 5% прохідний бар'єр для партійних списків. Це не система виборів, а політичне рішення. Є аргументи як на користь зниження бар'єру до рівня однієї цілої особи, так і на користь збереження цього рівня й, навіть, його підвищення. Усі вони мають певний резон. Я прихильник десь 4%, думаю, що це було б оптимально, але то лише моя особиста думка.

Читайте: Чорновол объяснил, как Украине выиграть войну на Донбассе

А тепер про виборчу систему. Тут якраз усе навпаки. Якби була мажоритарна чи змішана система, монополізація влади була б загрозливою.

Наведу приблизний, але характерний приклад зі східних областей. Називаю реальні партії, але ситуація повністю модельована:

Так от, у місті ХХХ у всіх округах приблизно по 25% процентів набрав Оппоблок, по 15% - Солідарність, по 8% Самопоміч та "Наш край" по 6% Укроп і якась місцева кон'юктурна партія, що, як і "Наш край", пристане до більшості, і в значній частині округів подолала 5% Батьківщина. Така ситуація на цих виборах реальна, можливо в дещо інших пропорціях та з варіантами щодо переліку партій. Імовірність того, що в усіх округах населеного пункту, району, а часто й регіону показники партій будуть подібними, підтверджується фактами. За рахунок партій, які не подолали бар'єр, усім доплюсовується ще чверть від здобутого. Але при мажоритарці усі 100% мандатів отримає Оппоблок, адже його висуванці перемогли відносною більшістю в усіх без винятку округах. Саме так і сталося б у більшості рад півдня й сходу країни. Чи варто говорити, чим би це загрожувало Україні?! При попередній змішаній системі ситуація була б трохи кращою: за оппоблоком 100% місць від мажоритарної складової й друга половина ради вже у вирахованих пропорціях. Саме так і були сформовані всі ті ради, які закликали й вітали рашистан, а до того прославляли беркут тощо. Ми мали шанс знову нарватися на це жахіття.

Читайте: Идиоты, плохие парни и выборы на Донбассе

А що ж тепер? У нашій змодельованій раді оппі, хоча й отримали найкращий результат, однак мають шанс опинитися в меншості, а демократи, якщо не перегризуться (а досвід Маріуполя свідчить, що спільна загроза нас таки єднає) створять надійну з великим запасом міцності більшість. Фактично цим законом ми рятуємося від рецидивів "новоросії".

До речі, у нас багато тих, які вирішили, що для них Порошенко страшніший ворог за Путіна, то врахуйте, що в дуже багатьох радах (припускаю, що й у Києві) Солідарність мала б аналогічну ситуацію.

Тож, панове, іноді краще рахувати, ніж говорити.