Блог | Оманливість релігійних обіцянок – сенс віри
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
У кінці травня 2016 року була нагода відвідати історичний музей у місті Львові, де на 3 поверсі представлений відділ історії кримських татар. Там на екрані плазми показують у картинках та фотографіях різні історичні моменти їхнього життя протягом кількох століть. І от, читаючи цю історію, тут на табло виплила стрічка з наступним змістом: "Будь-якій жінці, яка народила дитину, прощаються усі гріхи".
Нічого собі обіцянка мусульманської релігії, - подумала я. Очевидно, що така теза у будь-якій іншій релігії не викликала б у мене стільки емоцій, скільки викликала у цій. Адже ми знаємо, що це одна із найсуворіших та найжорстокіших релігій у світі, а тут такі обіцянки. Таке твердження просто не вкладається в голові, не говорячи вже, що воно мене дуже здивувало. У зв’язку з цим виникло багато запитань.
Якщо, - думаю, - жінці, що народила дитину, прощаються усі гріхи, то, мабуть, мають прощатися й найтяжчі, серед яких і убивство, і такий дратівливий гріх як подружня зрада. Знаючи, що для чоловіків загалом, і для мусульман зокрема, чи не найважчим гріхом жінки вважається подружня зрада, то що тоді ця обіцянка означає? Ми ж знаємо як з історії, так і з сьогодення, як у деяких мусульманських спільнотах із залишками середньовічного мракобісся камінням забивають жінок, яких запідозрили у зраді. А тут чорним по білому написано, що прощаються УСІ ГРІХИ, УСІ! Якась дивина.
Невже, - думаю, - вийшовши заміж за мусульманина та перебуваючи з ним у шлюбі, жінка, народивши дитину від іншого, буде прощена і ним, і їхньою релігією? Думаю, чи не помилка це? Чи, може, в корені змінилася їхня релігія? Чи це просто відверта брехня, що вводить в оману паству і особливо жінок? Думала, думала, і з цими запитаннями відправилася до організаторів (три молоді чоловіки – ред. моя Т.І.) цієї експозиції, щоб вони пояснили цю тезу.
Моє запитання не просто здивувало цих чоловіків, воно їх шокувало. І що тут почалося. Кожен із них спершу просто не повірив, що таке написано! Потім кожен став казати, що ці слова треба тлумачити, що не усі гріхи прощаються, що такий гріх, як подружня зрада, ніколи не прощається. Я їм кажу, що як же не прощається, якщо написано слово "УСІ"? Слово "УСІ" означає не що інше, як УСІ, тобто усі без винятку гріхи прощаються, у тім числі і найтяжчі. Тут кожен із них став мені говорити, що слово "УСІ" зовсім не означає, що "УСІ" є усі, що слово "УСІ" мають тлумачення, за якими хоч і написано "УСІ", зовсім не означає, що "УСІ". І ось таким надзвичайно допитливим особам, як я, які не розуміють слова "УСІ, треба пояснювати, що усі – це не усі, а лише деякі, окремі, якісь і т.д., і т.п. Слухати – не переслухати. Одним словом, жахливе словоблуддя.
Тоді, - кажу, - так і напишіть, що жінці, що народила дитину, прощаються окремі чи там деякі гріхи, а ось такі-то гріхи не прощаються ніколи, хоч народила дитину, хоч не народила. І зніміть це слово "УСІ". Навіщо ж, - кажу, - ви написали слово "УСІ", коли на моє питання ви відповідаєте, що "УСІ" - це не усі, пропонуючи тут же різноманітні тлумачення слова "УСІ", що є повним абсурдом. В результаті цієї розмови вони залишилися при своєму, а я пішла в повному розчаруванні. І ось дійшла до яких думок.
Якщо представники релігії одне єдине слово "УСІ" можуть тлумачити по-різному, перекручуючи його за їхніми задумками в зовсім інші слова, як то: "ДЕЯКІ", "ОКРЕМІ", "ЯКІСЬ", тоді що ж відбувається? А відбувається хитре таке словоблуддя, яке вводить в оману усіх, хто сповідує релігію. Тобто виходить, що релігія просто бреше? А як же гріх? Адже за релігійними принципами брехня – це смертний гріх. Тоді виходить, що релігійники не дотримуються принципів, чи може просто хитрують? Все це риторичні запитання, на які важко знайти відповідь.
Однак цей невеличкий епізод дав мені змогу зробити надзвичайно важливий висновок: не можна вірити релігійним словам, тим більше таким привабливим, але оманливим обіцянкам. Все це неправда. Однак, якщо людина на брехню закриває очі, значить їй комфортно жити в омані та ілюзіях. Такій людині не потрібна реальність. Очевидно, саме в цьому й полягає сенс віри!