Блог | Діти й недитяча статистика війни

Вчора "руський мір" забрав життя ще однієї дитини в Україні. Трагедія, яка стане краплею у кривавій статистиці війни.

Діти – невіддільна частина дорослого, жорстокого світу. Як би ми не старались сформувати для дітей ощадливий режим, рожеву демоверсію дорослого світу, діти живуть у повній версії. Жертвуючи і життям, і здоров’ям, і майбутнім.

Часто питають скільки загинуло дітей, не замулюючись, що навіть одне життя – безцінне. Але цифри різні. Від 68 до 199. Причому ті хто посилається на першу, відверто нехтують тими 80 дітьми, яких росіяни збили у пасажирському Боїнгу. Якщо вірити "сепарським" органам і якщо статистика одних не суперечить іншим – на Донбасі загинуло понад 250 дітей. Та ніхто не скаже скільки точно, ні зараз, ні після війни. Дитячі смерті – це ефективний елемент маніпуляції у іншій – інформаційній війні. Політика на крові.

Читайте: Путін повертає жахіття війни в Україну

А стільки тих, хто не народився (смертність в окупації в 3,5 рази вище за народжуваність), скільки тих дітей, які отримали травми, що відіб’ються на здоров’ї. 2,5 тис. дітей в Авдіївці лише за час останнього загострення прожили майже тиждень без води, світла та опалення.

Чого діти все ще там? Чому у "сірій зоні" лишається майже 10 тис. дітей, а в прифронтових десятки тисяч? Бо держава зайняла зручну позицію – безпека дітей – це відповідальність батьків. Так, евакуація дітей проводиться, але без згоди батьків її ніхто не здійснить. Держава не має права рятувати дитину, якщо цього не хочуть батьки. Це по-перше.

По-друге, зміни до Закону "Про охорону дитинства" уже прийняли - питання евакуації покладено на місцеві органи. Але, ці норми мають декларативний характер, бо евакуація – це не лише вивезення з точки А. Це значно тривалий процес, це надання житла та інших соціальних гарантій проживання у точці Б - на території, де не відбуваються бойові дії. Евакуація дітей не проблема виключно волонтерів, військових та місцевих органів. Це проблема всієї держави.

І так, - батьки несуть відповідальність за безпеку дитини. Але скажіть про це батькам, у яких загинули діти. Бо за безпеку своїх громадян несе відповідальність держава. Не залежно від їх віку. Тому, необхідна комплексна програма евакуації дітей, у тому числі й надання повноважень вилучати дітей із зони небезпеки, незалежно від волі їх батьків.

Не тіште себе надією - Авдіївка не буде останньою точкою загострення, а війна, хай і не такими темпами як 2014-2015 років, але продовжуватиме накручувати криваву недитячу статистику смертності.