Блог | Рік без алкоголю: як і для чого?

15 грудня 2015 року я вирішив провести наступні 365 днів без алкоголю. Декілька тижнів тому цей період успішно завершився. Поки спогади свіжі, зафіксую письмово все, пов’язане з цим експериментом, у вигляді відповідей на найбільш поширені запитання, які мені ставили друзі протягом цього непересічного року мого життя. Сподіваюсь, комусь це буде цікаво, і, можливо, спонукає до чогось подібного.

"Чому ти це вирішив зробити? У тебе ж не було проблем з алкоголем, чи були?"

Загалом так, не було. Але кінець літа та осінь 2015 виявились дуже важкими емоційно і фізично, і алкоголь став другом майже щовечора. Цьому сприяли деякі обставини, можна їх назвати "пом’якшуючими". По-перше, у мене тоді був період без автомобіля, відтак була схильність випити гальбу-другу пива з друзями, бо типова фраза "я за кермом" не працювала.

По-друге, серйозні проблеми в сімейному житті. По-третє, в кінці літа ми з другом Юрою Карпіним й іншими яремчанськими друзями вирішили брати участь у місцевих виборах, вперше в житті. Часу було мало, цілі високі, кампанію робили самі за свої гроші, багато хаосу, мало чіткості. І це все на додачу до поточної роботи. Одним словом, ці стресові умови спонукали до того, що майже кожна вечеря в той час супроводжувалась алкоголем, і часто у більших дозах, ніж було потрібно. Дійшло до того, що почав вживати горілку, чого не робив зі студентських років. А потім, після виборів, настав алкогольний апофеоз.

Ми з кумом здійснили заплановану ще з літа чудову поїздку до Грузії – пересувались по країні автостопом, ночували на костелах і гестхаузах, відтак багато спілкувались з місцевим населенням. Тобто це виявився жанр культурологічний алкотріп", і з 11 днів в Грузії безалкогольним виявився лише один, на курорті Боржомі, і то лише тому, що там якимось дивом не зустрівся ніхто, хто би запропонував з ними випити. І от, повернувшись з Кавказу в листопаді 2015 року, я зрозумів, що концентрація алкоголю в моєму житті стає загрозливою, і що непогано б щось з цим зробити. І тут Ярослав Ведмідь опублікував ідею з браслетами, на яких написано "365 днів без алкоголю ", і я подумав – "Бінго!".

Читайте: Утро 1-го января...

"Навіщо зовсім відмовлятися? Можна ж просто скоротити споживання…"

В принципі можна. Але тут був елемент не лише фізичного оздоровлення, але й психологічної терапії. Я десь прочитав, що свідомо відмовитись від того, що любиш – це прояв внутрішньої сили та справжньої свободи особистості, чи щось в цьому дусі. Ну тобто що легко відмовитись від того, що тобі насправді не подобається чи непотрібно – типу, я не люблю цю роботу, тому я рішуче звільнюся з неї. Або відмовитись від телевізора – взагалі легко, бо мене і так від телевізійної реклами блювотний рефлекс. А коли щось любиш, то свідомо відмовитись від цього, на якийсь час чи назавжди – от це справді серйозне вольове рішення, яке загартовує дух і тренує внутрішні м’язи. І звільняє енергію та додає мотивації, щоб досягнути результатів в інших сферах.

"І що, невже за цілий рік навіть трохи не випив?"

Так, навіть трохи не випив. Десь за місяць чи два після початку експерименту спробував пити безалкогольне (б/а) пиво, щоб підтримати атмосферу в дружньому спілкуванні. Відтак почав в ньому розбиратися методом спроб і помилок, і виявив, що серед українських виробників хоч трохи добрим виявився лише Carlsberg, який також відомий під брендом Baltika. Дуже багато разів довелося друзям пояснити, що ні, це не російське пиво, що воно вариться в Києві, і що Carlsberg – це не російська корпорація. Хоча корені бренду ростуть, напевно, з Петербурга чи десь там. Коли не було його, компромісом була Стелла. Решта безалкогольних варіантів українського виробництва навіть не варто пробувати, вони відверто гидотні. До речі, деякі занудні друзі казали мені, що б/а пиво насправді містить 0.5% алкоголю, але я відкидаю ваші буквоїдські претензії. Я ніколи не відчув жодного ефекту від цих 0.5 і ніколи не пив більше ніж 2-3 порції за вечір.

"Що було найважчим?"

Досить важко було пояснювати за столом, чому я не п’ю, особливо на вечірках і святкуваннях. Тиск середовища, все-таки, досить відчутний. Тому дуже добре приходив на допомогу згаданий вище жовтий браслет з написом "365 днів без алкоголю" (правда, напис стерся десь на третьому місяці). Під час відповіді показував друзям браслет, казав що до грудня нічого не вживаю, і в принципі на цьому тиск припинявся. Чомусь наявність браслету сприймалася як вагомий аргумент.

Читайте: Ночные бабочки

Ще важко було в деякі особливо стресові періоди. Адже рік виявився дуже довгий і дуже напружений, в першу чергу з особистих причин. Шлюб, по суті зруйнувався, незважаючи на мої дуже суттєві зусилля. Були напруженні моменти у відносинах зі старими друзями. Були довгі самотні вечори з негативним настроєм. І декілька разів у такі дні був дуже близький до того, щоб відкоркувати пляшку сапераві й вжити її під якийсь гарний фільмчик. Однак в такі моменти замінником алкоголю успішно виступали природа і спорт.

Не раз в моменти напруги ходив гуляти в ліс та в гори, часто брав дітей з собою. В теплу пору року плавав (люблю природні водойми, зокрема франківське озеро і Бистрицю Солотвинську), інколи робив вечірні велосипедні тренування. Не бігав, бо не люблю бігати. Активно займався на турніку і брусах, які повісив вдома на видному місці, так, щоб не можна було пройти повз і не помітити їх (допомагає!). Дійшов до особистого рекорду – 25 підтягувань з одного підходу. Восени почав опановувати бокс, і планую продовжувати. Взагалі виявив, що перебування на природі та спорт у важкі моменти справляють на мене таку ж полегшуючу дію, як алкоголь. Тільки вранці потім гарні відчуття, а не погані.

Інші моменти, коли було важко, перебувають на іншому краю емоційного спектру. Це не коли блюз, а коли, навпаки, дуже добре. Наприклад, пару разів в ресторанах, коли приносили смачні страви, коли була гарна компанія, коли до носа долітав запах пармезану від салату або смаженого м’яса від стейку, то дуже хотілося доповнити це все бокалом вина. Однак доводилося заміняти на щось інше, якийсь сік, і від цього цінність вечері, звісно, знижувалась.

На щастя, за цей рік я не їздив в середземноморські країни, і це добре. Бо це було б нестерпно і довелося б достроково зупинити експеримент. А може й ні. Бо за цей рік я двічі був в Бельгії, а Бельгія, як відомо, робить найкраще пиво у світі, яке включено до світової спадщини Юнеско. Було важко проходити повз пивні ряди в супермаркеті і спеціалізовані магазини з "домашнім пивом", але все вдалося.

"Що допомагало?"

Розуміння і відчуття того, що це не якесь покарання, жертовність чи зобов’язання, а моя добровільна угода з самим собою, предмет якої стосується лише мене. Тому я маю повне право в будь-який момент цю угоду припинити або змінити. Виходячи з таких умов, внутрішньо я не виключав варіанту, що почну пити алкоголь раніше, ніж 15 грудня, і навіть уявляв пару сценаріїв з категорії "коли добре", які могли би стати вагомою причиною для цього.

Читайте: Секса раз в неделю достаточно?

Однак сценарії не відбулися, тому достроково припиняти експеримент не довелося. Також допомагав приклад інших людей, в першу чергу Андрія Чернікова, який також носив такий самий браслет і також успішно пройшов всі 365 днів. Інколи ми робили вечірні велосипедні тренування з Андрієм, одного разу така поїздка буквально врятувала мене від припинення досліду. Ну загалом це все, більше сприятливих факторів не було. Мало хто з друзів і знайомих схвалював моє рішення, більшість були схильні мене спокусити.

"Які загалом результати експерименту?"

"Я це зробив!". Це, напевно, круто, але якось не дуже сприймається як досягнення. Напевно, тому що не було такого тягаря відповідальності, такого відчуття що "треба триматися" і так далі. Не було моральної важкості, не було "стримування". Навпаки була легкість, фан, гейміфікація, було багато крутих цікавих проектів, поїздок, чудових людей, творчих завдань. Рік виявися дуже насиченим – за відчуттями, ніби десь три-чотири роки минуло. Я вважаю, це все не в останню чергу завдяки відмови від алкоголю, бо через вивільнилась енергія робити щось нове, читати, вивчати, набувати нових навичок, тверезо мислити. Всупереч усталеній думці, що алкоголь сприяє дружбі, за безалкогольний рік в моє життя прийшли нові друзі, яких я дуже ціную. Деякі з цих людей мені тепер дуже близькі.

А ще розставив крапки над "Ї" у спробах врятувати шлюб – реально зробив все, що міг, тому більше не відчуваю до себе претензій. Внутрішньо це пережив, хоча було важко. Весь рік докладав зусиль, щоб бути добрим батьком і не втратити контакт з дітьми – і це, на мою думку і на думку дітей, вдалося. Фізична форма за цей рік стала значно кращою, минули часті головні болі, я навіть вже не ношу з собою ібупрофен. Облишив звичку брати воду в спальню, бо коли не вживаєш алкоголь, то вночі не хочеться пити. Моральний настрій теж став кращим, продуктивність і ясність мислення дуже виросли, хоча під кінець року я видохся і почав здавати позиції, навіть захворів. Якби я витрачав вечори і ранки на алкоголь або з алкоголем, не знаю, чи були би сили і час на все це, перелічене вище.

Читайте: Как есть мясо после поста

Оу, ледь не забув: відмова від алкоголю виявилась ще й економічно вигідною! Не знаю точно, але мінімум тисяч 10 гривень зекономив, тобто витратив на щось більш корисне.

"Що далі? Якщо все так позитивно, то, може, зовсім кинеш пити?"

Ні, не кину! Я ж казав, що люблю алкоголь, і тепер я знову його вживаю. Зазвичай це вино і пиво, в помірних дозах (до 0,75 л вина і 1 л пива) і далеко не щодня. Однак експеримент без алкоголю був дуже вдалий, тому, скоріш за все, я це повторю. Можливо, тепер це буде інший період часу, для різноманітності. А може, це буде відмова від чогось іншого, що я люблю.

***

Дякую, що прочитали це все і сподіваюсь, що вам було цікаво. Загалом я рекомендую такий експеримент усім, кого знаю. Особливо якщо ви любите алкоголь. Буду радий почитати ваші коментарі та відповісти на запитання, якщо виникнуть. Удачі вам у ваших експериментах!