Здається, що на цьому етапі ми відбилися від російської агресії, якби ця шарпанина не продовжувалася. Поки що режим Путіна немає тих ресурсів, щоб розвинути більш широкий наступ, навіть користуючись тим, що у США і Європі період "міжщастя".
У США Барак Обама, як кривенька качечка, закінчує своє невдале президентство. Трамп ще по суті до влади не прийшов, а у ЄС готуються вибори у Франції і Німеччині. Там теж значною мірою є своєрідне безвладдя. Але тим не менше Путіну не вдається нічого зробити, він застряг в черговому Афганістані, тобто в сирійському Алеппо.
Читайте:
Я остаточно втратив "рожеві окуляри"
Другий висновок, який хочеться зробити, це те, що світ зарухався. Він ще не знаходить тих форм, у яких може конституюватися, але шукає їх після шоку Брексіту й іншого. Поки що немає відповіді, у яких формах ЄС збирається існувати далі. Але окрім того, щоб не пускати Україну, нічого більше конкретного з того боку не чути.
Так само проблематично виглядає і майбутнє США, бо те, що у своїй передвиборчій компанії декларував Трамп відходить від того, ким США є тепер і ким вони були до цього часу. В цьому контексті перед нами теж є певний виклик, адже ми маємо розуміти, яку країну і в яких формах нам будувати. Всередині самих себе – маємо зосередитися на власній країні. Що дуже складно з огляду на те, що країна по суті окупована олігархічними планами.
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...