Блог | Вибори на окупованій території: світовий досвід

Експерти Інституту світової політики проаналізували світовий досвід врегулювання збройних конфліктів та розробили рекомендації для сприяння виконанню домовленостей щодо врегулювання конфлікту на сході України, і зокрема — що потрібно, аби проведені там вибори були дійсно ефективними і сприяли миру. Так, питання проведення виборів на Донбасі розділяється на три складові: умови проведення виборів, організація виборчого процесу і підрахунок голосів.

Однією з головних умов є демілітаризація територій. За результатами дослідження, стало зрозуміло, що нині провести чесні вибори неможливо, позаяк використання зброї не просто підриває виборчий процес, а й нагнітає страх серед населення, яке в результаті боїться проголосувати, згідно з власною позицією та поглядами.

Інша умова – час. Як показує практика, вибори можливі після року після припинення вогню. Йдеться про повне припинення, а не часткове, що ми зараз спостерігаємо. Тільки за умови повного режиму тиші, зачекавши рік (а краще два) можна організовувати виборчий процес. Справа у тому, що під час війни присутнє емоційне загострення, за умови якого неможлива, навіть, агітація. Адже вона (агітація – Ред.) є подразником, який може призвести до відновлення бойових дій. До прикладу, міжнародні посередники під час конфлікту на Балканах зафіксували проведення виборів за 8 місяців після припинення вогню, у Хорватії цей показник був кращий – 2 роки. Наявність сприятливих умов для проведення виборів фіксує ОБСЄ (у випадку Хорватії, умови фіксував голова тимчасової організації ООН, який подавав свої висновки у Раду безпеки ООН). Щодо окреслення умов, то вони прописані у Копенгагенських критеріях.

Читайте: "Запад нам поможет": добрі дядьки і амністія ОРДЛО

Для попередження маніпуляцій та провокацій, слід відновити контроль над кордоном. Як показує практика світових країн, це не обов’язково має бути контроль з боку державної влади. Цю функцію можуть виконувати і міжнародні моніторингові організації. До прикладу, маніпуляцї, які виникають через не контрольованість кордону, були зафіксовані у Боснії. Зокрема, щоб покращити результати в окремих сербських громадах, там використовували так звані "каруселі" (переміщення осіб для того, щоб вони проголосували у тих районах, де виборча активність невисока).

Окрім того, світові стандарти передбачають створення окремих моніторингових груп, які слідкують за медіа під час виборів: майданчик для агітації має бути наданих усім політичним силам і не включати будь-якої радикальної пропаганди. Разом з тим, ще одна група експертів має відслідковувати дії політичних сил: якщо була встановлена персональна відповідальність лідерів політичних партій, то вони ні в якому разі не повинні виступати, у нашому випадку, з закликами до сепаратистських дій.

Щодо організації виборів, то, наприклад, на території колишньої Югославії, нею займалися міжнародні структури (Хорватія – ООН, Боснія – ОБСЄ). Важливо, що останнє слово в разі конфліктів, завжди за спостерігачами. Тобто, остаточне рішення під час майбутніх виборів на Донбасі має бути не за ЦВК, а саме за міжнародниками. Звісно, постає питання щодо доцільності використання такого досвіду. Та країнам, які довірили виборчий повоєнний процес саме міжнародним спостерігачам, вдалося отримати непоганий результат і цим полегшили перехідний період (люди добре сприймали виборчий процес і його ніхто не намагався зірвати).

Читайте: Що таке популізм і чому його не треба соромитись

Стосовно голосування біженців, то в Югославії було передбачено, що ці люди повинні голосувати на території, на якій раніше жили. Втім в цій країні настільки швидко (8 місяців після завершення війни. – Ред.) відбулися вибори, що досягти успіху в ініціативі не вдалося. Саме тому так важливо організовувати виборчий процес після тривалого перехідного періоду. Відтак, зважаючи на велику кількість осіб, яка виїхала з Донбасу, нам поспішати не слід.

Щодо безпосереднього проведення виборів, то процес повинен бути гнучким під час самого голосування, адже врахувати всі технічні проблеми просто неможливо. Наприклад, в Східній Славонії, коли помітили, що списки населення не повні, в день виборів прийняли рішення, яке дозволяло голосувати усім, хто має документи, які ідентифікують особу. Це хонепоганий досвід для України.

Загалом, умов для підготовки виборів на окупованих територіях Донбасу є багато. Більшість з них – це досвід країн, які свого часу перебували у схожій ситуації. Тому важливо на них зважати. А ще хочу наголосити: нині немає жодної умови, яка б цілком була виконана. Тому нам є над чим працювати, якщо хоче грамотно організувати вибори на окупованих територіях.