Блог | Небойові втрати: як боротися з алкоголізмом військовослужбовців?
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Багато людей звертаються до нас проблемою алкоголізму військовослужбовців. До нас телефонують як із зони АТО, так і з мирних територій (коли мова йде про демобілізованих бійців). Тематика, насправді, традиційна: п’є мій чоловік, син чи батько. Телефонують не самі бійці, а зазвичай їх рідні чи близькі люди, коли помічають, що людина вже тривалий час перебуває в залежності.
Вразливими до алкоголізму є насамперед ті військовослужбовці, які мають досвід вживання (але не зловживання) алкоголю. Так, у них виникає бажання позбутися стресу саме таким чином.
Бити на сполох і телефонувати до нас зазвичай починають після того, як людина уже тривалий час перебуває у "запої" після демобілізації, або ж коли рідним починають приходити листи з окупованого Донбасу, у яких йдеться про те, що їх бійця спіймали у стані алкогольного сп’яніння. Останнє взагалі небезпечне явище, позаяк часто бійці у стані зміненої свідомості починають з’ясовувати стосунки зі зброєю.
Читайте: Україні потрібне антиалкогольне відродження
До прикладу, нещодавно ми мали справу з родичами молодого військовослужбовця, який раніше не був схильний до вживання алкоголю. Втім після його демобілізації зателефонували родичі та розповіли, що хлопець під час одного зі святкувань добряче "перебрав" і це викликало у них підозру, позаяк раніше він собі такого не дозволяв.
На жаль, у таких випадках без допомоги нарколога не обійтися. Втім у нашій організації його нема (ми не медичний заклад), а тому змушені просто перенаправляти таких людей до відповідних спеціалістів. Та ми намагаємось працювати на випередження проблеми: пропагувати не престижність такого шляху та пропонувати альтернативу.
Здавалося б, Генштаб також працює на випередження: бійцям у зоні АТО суворо заборонено вживати алкоголь, окрім того в багатьох містах України чоловікам у формі після 22.00 його навіть не продають. Але справа у тому, що якщо боєць має велике бажання, то він його обов’язково реалізує. Тут постає питання банальної винахідливості: якщо людина звикла "гасити" стрес алкоголем, якого у зоні АТО предостатньо, то вона його знайде або на окупованій території, або просто попросить когось передати пляшку.