Блог | Чи буде повномасштабне вторгнення Росії?

Зараз багато говорять про загострення ситуації на Донбасі і про можливе широкомасштабне вторгнення Росії на Україну. Не буду категорично заперечувати проти цього, з огляду, що про це заявляли доволі високопоставлені особи країни, разом з тим, вважаю це малоймовірним.

Але основною причиною, чи це може статись чи ні є успішність реінтеграції нашої країни в європейські структури, в які ми, на жаль, так повільно повертаємось, досі не в змозі розірвати цупкі обійми радянського минулого.

Що ж до Росії, то у ній ситуація на зараз вельми непристойна. Тому існує маса доказів, але зупинимось лише на одному, що мало місце нещодавно.

Декілька днів тому в Росії відбулось засідання економічної ради, де голова Центру стратегічних розробок О. Кудрін спробував переконати Путіна про "необхідність пониження геополітичної напруги задля скорочення технологічного відставання".

Зауважте, мова не йшла про наявність самого факту відставання – чи то він є, чи може не все так погано, як вважають деякі "проамериканські політики" – якби ж вони насправді були в тій заляканій Росії. Ні, – сам факт не обговорювався і мова йшлась про необхідність, навіть гостру необхідність призупинити існуючий розрив, який зараз, через "геополітичну напругу" лише збільшується, що і є надзвичайної загрозою для національної безпеки Росії і навіть для її існування в цілому.

Читайте: Що стоїть за виступами Азова?

Далі Кудрін пояснив, що через зазначене відставання Росія мусить "вбудовуватись у міжнародні технологічні ланцюжки, хоча і на другорядних ролях, бо ж одне з умов припинення відставання є залучення іноземних інвестицій", що свідчить, про відсутність у "надпотужної Росії", якою її нам намагається представити російська пропаганда, власних фінансових спроможностей.

Тобто, насправді в Росії немає а ні технологій, а ні інвестицій для їх розробки – отака вона справжня реальність найпотужнішої держави регіону, яка брякає зброєю і умудряється вести дві війни одночасно. Більш того, навіть в разі інтеграції в світову економіку, Росії відведені лише "другорядні ролі", як зазначив Кудрін.

На жаль, Путін в чергове не прислухався до здорового глузду тих небагатьох адекватних людей, що ще залишились в країні і заявив, що мов "не Росія почала посилювати геополітичну напругу і хоч країна у чомусь і відстала, вона має тисячорічну історію, тому не стане торгувати суверенітетом". А ще Путін пообіцяв "захищати суверенітет не лише протягом президентського терміну, а й до скінчення свого життя", чим фактично завірив, що його президентський строк і продовжиться – до скінчення його життя.

В результаті ми маємо – на сьогодні ситуація в Росії не лише економічно, а й технологічно повністю залежна від того самого Заходу, з яким вона, ніби то намагається боротись і, знов таки ніби то, доволі успішно, але ж насправді – це лише моська біля слона.

Україна ж в змозі вийти на інші, багато вищі рівні життя лише за умови кардинального розриву з Росією і реальних власних перетворень, а цьому не стільки загрожує можливість Росії почати широкомасштабне вторгнення, скільки власні корумповані, здебільшого проросійськи спрямовані керівники, які ховаючись за патріотичними гаслами, другий рік війни перетворили у власне над збагачення на тлі відвертого знущання над нацією.