Блог | Законопроекти за гранти: як зробити їх відкритими і корисними для українців

Не є таємницею, що підготовка змін до українського законодавства є важливим пріоритетом фінансування за різними міжнародними програмами Сполучених Штатів Америки, Канади та європейських структур. Такі проекти, що вже здійснюються довший період в Україні, передбачають, зокрема, навчання, семінари, конференції і, власне, оплату роботи людей, які працюють над створенням законопроектів та так звану їх "лобістську" складову в структурах влади.

В одних випадках ці "грантовські" законопроекти були корисними і оптимальними в конкретній ситуації, в інших – вони писалися лише для отримання коштів, а потім скидалися "в кошики" парламентських комітетів.

Нині ситуація набрала вже гумористичного характеру. Так співпало, що у низці серйозних міжнародних організацій закінчились терміни фінансування підготовки тих чи інших законопроектів. І, згідно з угодами, протягом певного часу (через один чи кілька років) отримувачі коштів (а серед них, до речі, не лише громадські організації, а й міністерства) повинні прозвітувати щодо результатів підготовки законопроектів, на які вже використані, м’яко кажучи, немалі кошти. За нашими оцінками, загальний обіг міжнародних грошей на підготовку законопроектів сягає кількох десятків мільйонів євро на рік.

Читайте:Тільки Дніпро!

І тут починають виникати проблеми. По-перше, з реєстрацією законопроектів. Оскільки очевидно, що значна кількість цих проектів законів ніколи не буде підтримана Урядом (оскільки передбачається або створення нових структур з наглядовими функціями, або додаткове фінансування на ті чи інші послуги), то отримувачі грантів як в міністерствах, так і в громадських організаціях вирішили йти найпростішим шляхом: вони шукають бодай одного народного депутата, який би зареєстрував цей підготовлений законопроект, щоб прозвітувати, що гроші освоєні успішно.

Тобто, байдуже – чи буде цей законопроект розглядатися у парламенті, чи буде він прийнятий бодай за основу, у першому читанні. У зв’язку з цим очевидно: коли ми говоримо про відкритість і прозорість діяльності органів державної влади, щонайменше було би важливо зробити бодай перший крок: опублікувати всі проекти фінансування міжнародних організацій для підготовки державних рішень, в тому числі законопроектів. Я маю на увазі - інформацію про те, хто є виконавцями і яка сума грошей виділяється на підготовку відповідних законопроектів.

Читайте: 71,7% зарплат "у конвертах" як ознака політичної імпотентності уряду

Оскільки такий неформальний лобізм існує давно і, зокрема, при підготовці державних рішень і законів, то давайте зробимо його цивілізованим, публічним і відкритим. Щоб було зрозуміло, що, наприклад, канадський чи американський уряд, Єврокомісія чи інша структура виділяє стільки-то мільйонів доларів на підготовку певного законопроекту. Цим законопроектом займаються такі-то організації і такі-то міністерства чи відомства. Завдання і терміни цього проекту – такі-то. Тоді стає зрозуміло, як і хто діє у цій ситуації і де закінчується співвідношення між європейським законодавством, українськими зобов’язаннями та вузькокорпоративними інтересами міжнародних та українських структур, що освоюють кошти.

Тому я звертаюсь до міжнародних організацій з проханням оприлюднити фінансування, пов’язане з підготовкою законопроектів, для того, щоб так зване "грантове" законодавство стало публічним і відкритим. Якщо ширше коло людей розумітиме, на яких засадах готується певний закон, хто його виписує і які інтереси за цим стоять, тоді "грантове" законодавство матиме суттєвий ефект. Тоді зросте його результативність, і не треба буде під конкретну дату шукати, у кого зареєструвати цей законопроект, щоб прозвітувати за використання міжнародних грошей.