Блог | Театр маріонеток
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Ми, мабуть, приречені постійно вестися на різних фейкових персон. Першими були ЗЕЛЕНІ. Хоча ні, брешу. Першими були рухівці. Не всі, звичайно. Але більшість. Старий кагебіст Удовенко чого вартий!
Далі Рух почав колотися, але це не заважало йому здобувати нових прихильників. Тим більше, що багатьох рухівців контролювала влада і тримала на постійному підсосі. Тому й не дивно, що на жодних президентських чи парламентських виборах так звані демократи ніколи не могли об’єднатися.
До цього списку провокаторів і агентів влади треба додати бойківський "Народний Рух за Єдність" та його бойове крило – "Тризуб імені Степана Бандери".
Так-так, саме той самий "Тризуб", який, остаточно себе дискредитувавши підтримкою влади, перетворився на "Правий сектор". Здавалося б, "Тризуб" – це щирі націоналісти. Що їх привабило в розкольнику Бойкові? Тоді тільки лінивий не писав про те, що йдеться про провокаторів.
Чи варто тепер дивуватися, під чию дудку танцює Ярош? Він і проти НАТО, і проти ЄС, а зараз, мовби скліщившись в обіймах із Путіним, проти Порошенка в найнебезпечніший для України час. Ну, так, саме зараз, коли така тривожна ситуації в країні, коли йде війна, треба міняти владу.
Читайте: Місто відкритих очей
Але міняти на кого? Цього від Яроша ми не почули і не почуємо. Туз у рукаві вигулькне щойно у вирішальний момент. Бо гарантії, що скинувши ЦЮ владу, нам вдасться вибрати кращу, нема. Бо ми вже це проходили, коли депутати першого скликання ВР добилися позачергових виборів Президента. Кравчук пішов. Прийшов Кучма. Хто виграв?
Витканий з повітря і роздутий до небувалих розмірів, "Правий сектор" поволі, але неухильно здувається, закликаючи силовиків не виконувати накази влади і водночас вимагаючи відставки цієї ж влади.
Але жодних підстав для того, аби щось вимагати "ПС" не має. Де був "ПС" зі зброєю, коли убивали хлопців на барикадах 18-20 лютого? Як сталося, що з членів "бойового крила" не загинув ніхто? Не було на Майдані ані Яроша, ані Музичка, якого у "ПС" безпідставно називали "головним організатором Майдану" і "героєм Революції".
Зате Ярош був у Януковича 20-го.
Ким був на Майдані Ярош, що з ним захотів зустрітися президент? І чому, коли Мустафа Найєм розкрив цей факт, прес-секретар "Правого сектора" Артем Скоропадський звинуватив журналіста в брехні? І лише згодом визнав, що така зустріч справді відбулася. Хоча ми й досі не почули, з якої нагоди.
Той самий Скоропадський, який народився і навчався у Росії. Він що саме там і націоналістом став? І саме з націоналістичних міркувань погрожував, що "ПС" готовий кинути усі свої батальйони на Київ?
Як з’ясувалося, це була брехня, бо жодних батальйонів готових розхитувати владу в країні не існує. Є хлопці, які воюють на фронті, а є провокатори, які займаються мародерством у тилу.
Просто українці належать до надто емоційних людей. Нам близькі балканські народи, греки, італійці, іспанці й португальці. Це власне усі ті народи, які найчастіше ведуться на фейкових персонажів і вибирають не розумом, а… ні, не серцем… іншим органом.
Дуже добре це видно на прикладі Італії, де Північ уже давно проклинає розморений сонцем Південь, який постійно вибирає у депутати всіляких пройдисвітів.
І так ото щоразу у нас вигулькує якась почвара - то в ролі дідька з вилами, то в ролі пупсика в ролі сотника, то іншого пупсика в балаклаві, то голого козака.
Читайте: Популісти правлять бал
Хто всі ці люди? Що вони роблять у парламенті? Які вони реформи пропонують? Які у них здобутки у сфері законотворення?
Хоча є, є здобутки у матеріальній сфері. Як тут не порадіти за зростаючий рівень життя пана сотника?
Робити реформи в країні, де усі правоохоронні органи корумповані і тісно пов’язані з криміналітетом, не просто. А робити ці реформи в країні, де корупціонерів кришують народні депутати – ще важче. І вкрай важко, якщо сам народ зацікавлений у корупції і контрабанді.
Уся Волинь жила видобутком бурштину, усе Закарпаття живе з контрабанди цигарок і виробництва фальшованого алкоголю. І це традиція, яка плекалася роками. Згадайте усі ті екзотичні горілки у літрових пляшках на початку 1990-тих років. Цілі села під воєнізованою охороною були зайняті їхнім розливом. Цілі села виробляють і досі різноманітне пійло та набивають цигарки.
Фальшовані цигарки виробляють також на Львівщині. Міліція і СБУ чудово знає, хто за цим стоїть, але доки грім не гаратне, пальцем об палець не вдарить.
Днями у Львові кавказець узяв заручницею в’єтнамку, вимагаючи гроші за переправку через кордон. Її вже звільнили, шантажиста арештували. Може, це та ниточка, за яку потягнуть і витягнуть цілу організовану банду, яка займається переправлянням через кордон нелегалів.
А може, ні. Може, усе спустять на гальмах. Бо нелегали і наркотики – це святе. Це те, чим живе правоохоронна система.
Україна скидається на велетенські авгієві конюшні і все ще в чеканні на Геракла, який їх розчистить.