Блог | Холодна війна: ще трохи позаморожуємо

Наприкінці тижня, міністр зовнішніх справ Німеччини, Зігмар Габрієль, повідомив, що Росія починає нарощувати кількість збройних сил на кордоні з Європейським союзом. Дипломатичною мовою: його це "занепокоїло". Також Габрієль поінформував, що після зустрічі з російським міністром зовнішніх справ Сергієм Лавровим, він твердо зайняв позицію за виконанням мінських домовленостей.

Прозвучала фраза, що німецькі солдати будуть залишатися на східних кордонах "так довго, як це буде потрібно". Для ключової країни НАТО інакше навіть бути не може, крім того постійні зміни позицій військ досить дорого коштують.

Загально, Габрієль разом з керівництвом Німеччини продовжують займати позицію "ні риба-ні м’ясо", десь посередині між конфліктними країнами. А тим часом ситуація з мінськими домовленостями зайшла в глухий кут.

Читайте: Польські забаганки в Європейській Раді

Все це шоу з "годуванням крокодила" завжди провадило до війни. В США розпочато нарощуванням сил та збільшенням фінансування оборонного комплексу з виключенням будь-якої співпраці з Росією. Європа, яка вже давно не знала війни (теперішній момент вважається тут найзатишнішим) буде вимушена всіма силами протистояти військовим діям на своїх територіях.

Загрозу війни розуміють і громадяни нашої країни, але керівництво робить все, щоб ще трохи поцарювати і відволікає увагу суспільства на імітацію боротьби та реформ. Визнати ці території саме окупованими – невигідно клептократам у владі, це приведе до чітких підходів, визначення стосунки з Донбасом, в тому числі і економічних, і також діяти максимально у інтересах народу.

В нашому випадку сьогоднішній Донбас нагадує Сілезію початку ХХ-ого століття, але без лідерів подібних до Пілсудського з Корфантим, та без реальної підтримки Заходу, яку на початку 20-х років попереднього сторіччя Франція надавала Польщі.