Блог | Чому субсидії не врятують ситуації з тарифами?
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
До сьогодні субсидії отримувало близько 5 млн домогосподарств, тобто десь 35% населення країни. Зараз на соціальну допомогу з оплати за житлово-комунальні послуги претендуватиме близько 80% населення. Вийти на такі підрахунки абсолютно нескладно.
В Україні, за даними Державної служби статистики, лише 16,2 млн (39%) працездатного населення, решта – потенційні отримувачі субсидій (пенсіонери, діти та безробітні). І навіть з цих 16,2 млн українців більше половини перебуває за межею бідності, отримуючи мінімальну заробітну плату в розмірі 1450 грн.
Навіть за середнього місячного доходу в 5 тис. грн на сім’ю виникне потреба в субсидіях, адже людям доведеться віддавати від 50% до 80% власних доходів на оплату комуналки. Оскільки люди не отримують субсидії "живими" грошима, вони, по-перше, зовсім не зацікавлені в економії енергоносіїв; по-друге, через завищені тарифи на ЖКП, а також просто здорожчання життя в Україні, адже ціни ростуть, як на дріжджах, українці просто не мають змоги думати про власне енергозбереження.
Читайте: Где возьмут деньги на повышение соцвыплат?
Та й це ще не все. Уся субсидійна історія може "вилізти боком" і державному бюджету України. На сьогодні держава вже заборгувала постачальникам ЖКП 25,3 млрд грн за нараховані субсидії. І це при тому, що в 2016 році на субсидії передбачено близько 40 млрд грн. Про що ми буде говорити далі, коли субсидійні потреби сягнуть 80 млрд грн? Адже представники Мінфіну вже офіційно повідомили, що майбутні витрати на субсидії можуть становити 3,8% ВВП.
Уже зараз зрозуміло, що державна казна ніяк не витримує субсидійного навантаження і цей солодкий "пряник" у людей доведеться забирати. Як? Фундамент для цього готується вже, і перші сигнали подаються разом із інформацією про верифікацію соцвиплат та впровадження обов’язкового декларування доходів громадян – жодна зароблена українцями копійка не пройде повз уваги чиновників, бо кінцева мета – саме змусити людей віддавати свої заощадження.