Блог | Експерименти над людьми

На минулому тижні окремі бізнесмени і експерти визначили 20 кандидатів в новий уряд України, не знаючи достеменно чи збережеться чинний уряд, чи буде його зміна, і головне - коли. Є й інші пропозиції, які активно дискутуються в інформаційному просторі.

Але згадана думка бізнесу та експертів вартує аналізу.

По-перше, пропозиції бізнесу і експертів прозвучали чи не вперше в українській політиці. Наразі малозрозумілими є критерії вибору кандидатів. Малоймовірно, щоби вже до них прислухалися ті, хто формує уряд. Але факт їх появи можна однозначно оцінити позитивно.У такому випадку пригадується відоме прислів’я сусідів "лиха беда - начало".

То ж будемо вірити і чекати, що скоро думку українців, українського бізнесу і українських експертів почують в нашій державі. У цьому контексті, мабуть, найближчим часом стануть більш зрозумілими і критерії відбору кандидатів, а також зростатиме відповідальність перед суспільством тих, хто вибирає тощо.

Читайте: І навіщо ми цей Крим загарбували?!!

По-друге, не складає проблем в основному зрозуміти хто на яку посаду пропонується. У зв’язку з цим виникає банальне питання: "а чим пропонований уряд має відрізнятися від чинного"? По прізвищах відрізняється, хоча по суті – майже ні! Нема ніяких гарантій і навіть обіцянок, що такий уряд буде щось робити принципово по-іншому, ніж чинний - як сподіваються українські люди.

Головне, що впадає в очі, це те, що новий уряд здебільшого мав би формуватися з осіб, які сформувалися в українських умовах і відчувають всі тонкощі нашого суспільства. Це сприймається позитивно в українському суспільстві, при всій повазі до іноземних фахівців.

З іншого боку, це може означати, що визнається помилковим вповноваження на урядування людей, які не думають по-українськи. Водночас, про зміну системи урядування і конкретні дії нового уряду не говориться нічого. Тобто, не пропонується міняти дотепер існуючу радянську систему керівництва і запроваджувати конкретний план дій уряду. А це значить, що через 1–2 роки ми б знову мали урядову кризу, подібну до сьогоднішньої.

По-третє, низка питань виникає до тих бізнесменів і експертів, які взялися рекомендувати кандидатів в уряд. Насамперед, йдеться про їх українську самобутність, чи їх залежність від зовнішніх впливів. Поверховий аналіз показує, що українськість або незалежність наших бізнесового і експертного середовищ, які сформували пропозиції, в кожному окремому випадку є дискусійною. Або, як каже перший президент: "Маємо те, що маємо".

Читайте: "Долг Януковича": можно и не успеть

Виходить, що ми всі громадяни України безвідносно до будь-якої ознаки маємо реформувати державу до тих пір і так, щоб і у владному, і в бізнесовому, і в експертному, і у всіх інших українських середовищах розподіл за будь-якою ознакою був приблизно таким, як загалом в суспільстві – тільки тоді не виникатиме база для напруженості та інших негативних явищ, пануватиме стабільність і буде повне взаєморозуміння між суспільством і будь-якою структурою, зокрема владою.

У контексті згаданого дивно, що замовчуються кандидатури на Прем’є-міністра України Володимира Ланового, Богдана Данилишина і Олександра Шлапака. Не менш дивно, що не використовуються знання і досвід державотворення Віктора Ющенка. Адже згадані українці на практиці вже довели свій патріотизм, професіоналізм, обізнаність в українських проблемах і потребах тощо. А з історії відомо, що лише ті держави успішні, де максимально використовується державотворчий потенціал суспільства.