Блог | Депутатський запит щодо Будапештського меморандуму

Сьогодні у Раді був оголошений найважливіший депутатський запит за увесь час моєї роботи у парламенті. Це запит до Міністра закордонних справ України П.А. Клімкіна "Щодо міжнародно-правового статусу та виконання положень Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року (Будапештського меморандуму), а також наслідків його недотримання для міжнародного порядку та глобального режиму нерозповсюдження ядерної зброї".

Як заступник голови парламентського Комітету у закордонних справах і заступник Лідера Радикальної партії Олега Ляшка з міжнародної політики, у своєму запиті я детально виклав міжнародно-правові аспекти набуття Україною після розпаду СРСР без’ядерного статусу та добровільної відмови від третього у світі ядерного потенціалу (понад 1900 ядерних боєголовок). А також навів вичерпні правові аргументи щодо визначального місця підписаного на найвищому міжнародному рівні лідерами провідних ядерних держав Будапештського меморандуму як міжнародно-правового документу, внаслідок якого набрав чинності Закон України "Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року" № 248/94-ВР від 16 листопада 1994 року.

У своєму запиті я також наголосив, що якщо статус Будапештського меморандуму як "міжнародно-правового документа", підписаного лідерами США, Великобританії, Росії і України, та правовий зміст його гарантій сьогодні відкидається і не підтверджується ядерними державами-гарантами, то зазначений закон або стає таким, що не набрав чинності, або його безперешкодно можна визнати таким, що втратив чинність. Тобто Україна може перестати бути учасником Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а також цілком законно поновити своє право на ядерну зброю, оскільки Україна "була власником ядерної зброї, успадкованої нею від колишнього СРСР".

Саме такий законопроект № 5489 про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року" та поновлення прав України щодо ядерної зброї в обсягах, що діяли до набрання чинності зазначеним Законом, був зареєстрований 6 грудня 2016 року Олегом Ляшком, мною та іншими колегами по фракції Радикальної партії у Верховній Раді України.

Тож у своєму депутатському запиті я запропонував міністру Клімкіну надати детальне офіційне роз’яснення позиції та діяльності Міністерства закордонних справ України з наступних питань:

- щодо правового статусу Будапештського меморандуму в рамках українського законодавства та міжнародного права, зокрема чи розглядає МЗС України зазначений меморандум як "міжнародно-правовий документ", передбачений у Законі України "Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року" № 248/94-ВР від 16 листопада 1994 року як передумова набрання чинності цим Законом, чи МЗС України погоджується з тим, що меморандум є "політичним, юридично не зобов’язуючим", а безпекові гарантії носять лише політичний характер;

- щодо комплексу заходів та дій, які вживались МЗС України з початку російської агресії у лютому 2014 року у напрямку всебічного застосування Будапештського меморандуму, в т. ч. щодо належної імплементації МЗС України Постанови Верховної Ради України № 831-VII від 28 лютого 2014 року "Про Звернення Верховної Ради України до держав-гарантів відповідно до Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї";

- щодо причин і обставин незастосування Україною пункту 4 застережень у Законі України "Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року" № 248/94-ВР від 16 листопада 1994 року про те, що загроза силою та її використання проти територіальної цілісності та політичної незалежності України з боку будь-якої ядерної держави, так само, як і застосування економічного тиску, спрямовані на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, розглядатимуться Україною як виняткові обставини, що поставили під загрозу її найвищі інтереси;

- щодо роботи МЗС України з роз’яснення міжнародному співтовариству, в тому числі через механізми ООН, небезпечних наслідків для міжнародного порядку недотримання безпекових гарантій ядерних держав за Будапештським меморандумом, зокрема щодо підриву глобального режиму нерозповсюдження ядерної зброї, дискредитації міжнародних безпекових гарантій з боку ядерних держав та спонукання вразливих до зовнішніх загроз держав до розгляду ядерної зброї як легітимного засобу стримування агресора;

- щодо наявності у МЗС стратегії або плану використання Будапештського меморандуму з метою перетворення його на дієвий інструмент забезпечення всебічної підтримки України з боку держав-гарантів, в тому числі для надання Україні широкомасштабної військової допомоги включно з сучасною оборонною летальною зброєю.

Оскільки депутатський запит Президенту України вимагає окремого голосування у парламенті та при нинішньому його складі є практично неможливим, я надсилаю Президенту України, як конституційному керівнику зовнішньополітичною діяльністю держави і гаранту її територіальної цілісності, моє депутатське звернення з копією запиту до МЗС України та пропозицією також надати офіційне роз’яснення щодо позиції Президента України з зазначених питань.

Сподіваюся, ми нарешті отримаємо роз’яснення керівництва держави про його офіційну позицію щодо міжнародно-правового статусу та виконання положень Будапештського меморандуму, наслідків його недотримання для міжнародного порядку та глобального режиму нерозповсюдження ядерної зброї, а також наявності стратегії або плану використання Будапештського меморандуму з метою перетворення його на дієвий інструмент забезпечення всебічної підтримки України з боку держав-гарантів.