Блог | Чому Росія не зацікавлена у війні

Дії НАТО, які вживаються щодо стримання агресії Кремля є частково успішними. Оприлюднення відповідних заяв, зміни в стратегічні планувальні документи НАТО, передислокація військ на території східної Європи і Балтії відіграло певно стримуючу роль для Росії. Водночас реакція Кремля, принаймні на рівні заяв і деяких практичних кроків, свідчить про те, що маємо справу з викривленим сприйняттям між обороною і нападом. Тобто, з одного боку, маємо певні гарантії від східних країн, які проти повторення сценарію гібридної війни, подібного до того, який розвивався в Україні. Та з іншого боку спостерігається подальша ескалація конфлікту.

Щодо заяв речників НАТО, то тут слід пояснити, что ми зіткнулися з труднощами інтерпретації. В стратегії НАТО щодо політики російського президента Володимира Путіна є два ключових слова: стримування і діалог.

НАТО тримає відкриті канали для діалогу, але водночас стримує будь-яку надмірну активність з боку Російської Федерації. Коли йде мова про те, що "НАТО стримає Путіна" чи "НАТО зупинить російську агресію", то не слід це сприймати надто буквально, як суто військові заходи.

Читайте: Путинские войска проникли в Европу

Присутність одного батальйону НАТО в країнах Балтії не може зупинити масштабну агресію, але це є певного роду гарантія для стримування агресивних планів. Тобто в Кремлі прекрасно розуміють, що у разі загибелі американського солдата буде оголошення війни зі США і оголошення війни блоку НАТО, а Росія в такій війні не зацікавлення.