Блог | Бюджет-2017. Головним драйвером зростання залишається ДФС

Минулої п’ятниці, 30 вересня, в Інтерфаксі відбулася прес-конференція за участі Вадима Карасьова, директора Інституту глобальних стратегічних досліджень, Костянтина Матвієнка, експерта корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика" та директора соціологічної служби "Український барометр" Віктора Небоженка. Ішлося про проект Бюджету-2017, уперше поданого так завчасно, що дозволило економістам, політологам та громадськості прискіпливо його обговорити. За словами присутніх аналітиків, наступний бюджет не є реформаторським, він не передбачає економічного зростання, соціального зростання, проте є хорошим для МВФ. Оптимізму менше, ніж песимізму. Навіть обіцяні Мінфіном зміни до Податкового кодексу не можуть реально вплинути на ці негативні тенденції. Бізнесовий та економічний клімат, за словами присутніх політологів, у наступному році не покращиться.

Значний відсоток коштів перетече на фінансування репресивних органів, боротьба яких з тіньовою економікою реальних ресурсів поки що не дала, а базу видатків на них розширили. Україна "вилетіла" з 10-ки експортерів сталі, рейдерство в аграрній сфері ставить під загрозу можливості і репутацію наших зернових трейдерів. За цих та інших умов кредит МВФ став фактом останньої надії. Без перебільшень бюджет держави формують Міжнародний валютний фонд та Державна фіскальна служба України, констатували доповідачі.

Як заявив Вадим Карасьов, проект Бюджету-2017, який формується складно і напружено з перекосом в бік репресивних органів, має багато запитань до його репрезентантів. Безліч запитань виникає щодо соціальних видатків, про що казав і сам Прем’єр-Міністр Володимир Гройсман – "я б так сказав: бюджет бідний, але чесний". "Нас привчають до того, що бюджет буде поганим, але чесним і поданим вчасно", – наголосив директор Інституту глобальних стратегій.

Читайте: Бюджесть

"Що є драйвером економічного зростання? Залучення зовнішніх інвестицій – їх немає. Зростання споживчого кошика – його нема. Ми маємо лише борги. У нас боргова економіка, тому у нас борговий бюджет, що призводить до того, що за відсутності зовнішнього інвестора, падіння платоспроможності населення, головним драйвером економіки стає ДФС, яка змушена виконувати план наповнення бюджету. Влада вважає ДФС інструментом забезпечення бюджету, ДФС і залишиться крайнім", – акцентував політолог.

За словами того ж Карасьова, кожен наш наступний бюджет закриває чергову діру, а борговий зашморг, схоже, стає комфортним, як краватка від Ґуччі. В останні роки виник новий соціальний термін "людина-боржник", але якщо у європейському значенні це – громадянин, обтяжений підйомними кредитними зобов’язаннями, то в українському вимірі це – чесна людина, стриножена жебрацькими зарплатами і принизливими субсидіями. Нас, заявив політолог, готують до епохи чесної бідності. У нас країна бідних громадян і багатої влади. Створено такі умови, що набагато краще працювати в тіні.

Костянтин Матвієнко принагідно розповів цікаву історію з Тернопільської області, де підприємець відкрив виробництво і, прагнучи працювати чесно, запропонував робітникам, які відгукнулися на пропозицію, високі за тамтешніми мірками зарплати. На це працівники заявили йому, що хочуть отримувати зарплату в конвертах. Чому? Тому, що інакше не отримають субсидії.

У наступному році у нас отримуватимуть субсидії 9 мільйонів осіб проти 6-ти мільйонів у поточному. Є велике запитання до влади, чому вона впроваджує економічну модель, подібну до тієї, у результаті якої зазнали краху бразильські реформи, а їхнього президента звинувачують у тотальній корупції. Там теж при завищених тарифах на комуналку соціальну напругу знімали субсидіями. Віктор Небоженко застеріг, що, окрім усього, база даних на 9 мільйонів малозабезпечених українських родин може стати шикарним полем для владних маніпуляцій під час наступних виборів.

Читайте: Червона течка міністра Данилюка

На запитання, як ви ставитеся до пропозиції голови ДФС Романа Насірова щодо суттєвого підняття середніх зарплат як джерела пожвавлення економіки в найближчому майбутньому, Матвієнко сказав таке. За рахунок чого – за рахунок детінізації, легалізації ринку праці – це можливо, але на таке не підуть, бо тіньова економіка – це величезний ринок для корупції. Тіньові зарплати – це паракриміналізація суспільства, вигідна нашим владам, – від хабара учителю і лікарю до хабара судді, прокурору і так далі.

"Я розумію голову ДФС, він пропонує новації, бо рахує гроші і відповідає за бюджетні надходження, а тому розуміє, що, у разі невиконання бюджету, він буде крайнім. Є розумна логіка у тому, щоб гроші, які йдуть на субсидії, спрямувати на підняття пенсій та зарплат. Це реальні гроші. З більшої зарплатні – більші відрахування у соціальні фонди, на податки з фізичних осіб, на Пенсійний фонд, хронічний дефіцит якого можуть зламати лише вищі доходи громадян. Чи можна бачити тут політичний умисел, а не економічну доцільність. Легко. Триває вимивання середнього класу. Розмови про євроінтеграцію у нас залишаються риторикою, яка підміняє реальну економічну політику. Олігархічна економічна модель України чинить серйозний спротив новаціям, утримуючи повальну більшість громадян у чорному тілі", – заявив Вадим Карасьов.

На запитання журналістів, як у сенсі сказаного він оцінює відомчий конфлікт між Міністром фінансів Олександром Данилюком й очільником ДФС Романом Насіровим, політолог відповів так: "Ставка влади на Державну фіскальну службу стала ключовою. Виконавцем основних статей бюджету буде не Мінфін, який займається чисто технічними питаннями, як-то зведенням балансу, а ДФС, що наповнює казну реальними коштами. Конфлікт Авакова з Данилюком показав – гроші на поліцію вимагають від Мінфіну, а хто буде збирати ці гроші – Насіров. Тому Міністр хоче створити таке собі мега-міністерство імені Клименка, такий собі новий великий Мінсдох. Щоби особисто контролювати фінансові потоки. Нещодавно я читав його інтерв’ю в журналі "Тиждень". Про що він там говорить? Виключно про ДФС. Він не розповідає про роботу свого Міністерства. Це в нього, очевидно, якийсь комплекс, його фішка. Тому, думаю, буде боротьба. Данилюк – людина більше орієнтована на теорію, Насіров же має практичні бізнесові навички і мислення. У цьому сенсі Насіров – кращий менеджер, ніж Данилюк, і це зрозуміло. У Данилюка багато амбіцій, тому конфлікт розгорятиметься. Боротьба за перетягування ДФС у Мінфін триватиме, але всі інші серйозні гравці не зацікавлені в тому, щоб на базі Кабміну було створено таку велику структуру. По-перше, Данилюк не потягне, тому що не має таких менеджерських якостей. По-друге, навіщо це Гройсману, адже фактично це буде другий прем’єр. Прем’єр той, у кого гроші. Цей конфлікт показовий, він свідчить про те, що Насіров робить свою справу добре, якби робив погано, то навряд чи Мінфін ставився б до цього так ревниво і прискіпливо. Очевидно, така успішна активність Насірова – і менеджеральна, і політико-фінансова – настільки нервує Міністра фінансів", – підсумував Вадим Карасьов.

Ігнорування Мінфіном законопроектів, поданих ДФС, які передбачали пожвавлення фінансових надходжень до бюджету, на думку політолога, теж з цієї опери.

Я поцікався у ДФС станом наповнення ними бюджету у 2016 році. Пропоную до вашої уваги їхню офіційну довідку, котра ілюструє також, завдяки яким реформам і змінам вдалося забезпечити виконання бюджету цього року й вибудовувати більш-менш оптимістичні прогнози щодо виконання наступного, попри усі підводні рифи.

Довідка

З червня 2015 року розпочато системні реформи ДФС, які було узгоджено з МВФ та ухваленоУрядом, та які фактично є дорожньою картою у стратегії реформування ДФС на 2 роки.

Збір платежів ( зведений бюджет)

Завдяки системному реформуванню Державної фіскальної служби у січні-серпні 2016 року збільшено надходження до зведеного бюджету України до 475 млрд грн. що на 110,4 млрд грн. більше аналогічного періоду минулого року

Саме завдяки ряду змін відбулось збільшення надходжень до зведеного бюджету в 2016 році:

Серед найбільш важливих нововведень – електронізація сервісів та спрощення та покращення умов ведення бізнесу. Серед інших важливих нововведень – запуск мобільних груп, Єдиного вікна на митниці, спрощення митних процедур. Завдяки посиленню боротьби з тіньовою економікою ДФС постійно забезпечує високі збори з ПДВ. Також за рахунок щомісячного перевиконання плану надходжень відбувається постійне скорочення заборгованості відшкодування ПДВ з попередніх періодів.

Електронний кабінет платників податків

Запрацював в оновленому вигляді у лютому 2016 року, наразі кількість користувачів досягла 3.3 млн. осіб

Система електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП)

Система запроваджена в квітні 2016 року. Кількість платників акцизного податку з реалізації пального – майже 4,5 тис. Станом на 26 вересня 2016 року – видано майже 2,5 млн. акцизних накладних. Основний результат – збільшення надходжень акцизного податку – за квітень- серпень 2016 року надійшло – 18 млрд.грн – (на 7,5 млрд. більше ніж за аналогічний період минулого року).

Єдине вікно на митниці

За принципом "Єдиного вікна" оформлено понад 3500 митних декларацій з 1 серпня 2016 року

Мобільні групи

В серпні розпочали роботу 20 мобільних груп. Головне завдання - посилення боротьби з контрабандою та корупцією.

До складу входять представники ДФС, Державної прикордонної служби, працівники Національної поліції.

Спрощення митних процедур

Спрощено процедуру оформлення митних декларацій - 96% митних декларацій оформлюється митницями ДФС в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису.

89 % декларантів оформлюються за 1-м методом (ціною контракту)

З 1 січня 2016 року видано 37,5 тисяч сертифікатів EUR-1

Експеримент (дороги)

З вересня 2015 року в Україні реалізується безпрецедентний експеримент, спрямований на розвиток інфраструктури. Митниці Волинської, Одеської, Чернівецької, Львівської областей і міста Києва, які беруть участь у "дорожньому експерименті", за вісім місяців 2016 спрямували на реконструкцію та ремонт доріг 854 млн грн.

З початку експерименту (2015 рік) на розбудову інфраструктури областей направлено 1,4 млрд. грн.

Центри обслуговування платників (ЦОП)

На території України діє 460 центрів, за 8 місяців 2016 року було надано понад 20 млн. послуг

Протягом операційного робочого дня надається понад 120 тисяч послуг та приймається і обробляється понад 1 млн. документів в електронному вигляді.

Реформа офісу великих платників податків

Завдяки реформуванню Офісу великих платників податків за 8 місяців поточного року до державного бюджету було сплачено (великими платниками) 137,6 млрд. грн.

Збір платежів ( зведений бюджет)

Завдяки системному реформуванню Державної фіскальної служби у січні-серпні 2016 року збільшено надходження до зведеного бюджету України до 475 млрд грн. що на 110,4 млрд грн. більше аналогічного періоду минулого року

Надходження до загального Фонд

Рекордні надходження податкових і митних платежів до Держбюджету – за 8 місяців надійшло (збір) 382 млрд грн, тоді як у минулому – 301 млрд грн, тобто на 80,6 млрд більше

Збір ПДВ

Завдяки посиленню боротьби з тіньовою економікою ДФС постійно забезпечує високі збори ПДВ. За 8 місяців -204 млрд. грн.

Відшкодування ПДВ

Відбувається постійне скорочення заборгованості відшкодування ПДВ з попередніх періодів за рахунок щомісячного перевиконання плану надходжень. За 8 місяців відшкодовано 54,4 млрд грн.

Митні платежі

Митні платежі зросли на 40,8% до відповідного періоду 2015 року. За 8 місяців планові показники перевиконано на 7,6 млрд (+5,5%).

Місцеві бюджети

У січні-серпні 2016 збільшено надходження платежів до місцевих бюджетів на 30,2 млрд (50%) в порівнянні з попереднім роком. Забезпечено 92,9 млрд грн, минулого року – 62,7 млрд грн.