Блог | Опішнянська кераміка: як виробляють знамениті глечики

Гончарство – одне з найдревніших і найшанованіших занять людства. На території України з’явилось орієнтовно з кінця мезолітичної доби, а свого розвитку досягло в добу трипільської культури.

Нині один з найбільших та найдавніших осередків виробництва гончарної кераміки в Україні - смт. Опішня на Полтавщині. Гончарну кераміку тут виготовляють із місцевого виду глини на гончарному колі. Вона має сіруватий колір, а при випалюванні набуває світло-жовтого відтінку. Кераміка проходить 40-денний цикл виготовлення.

Спочатку глину замішують на спеціальному обладнанні. За кілька днів майстер на гончарному крузі починає формувати виріб. Після ліплення глина тиждень сохне в природних умовах, без додаткового підігріву і вентиляції. Потім виріб випалюється у печі при температурі від 850 до 900 °C, після чого його глазурують або розмальовують, а потім ще раз випалюють при такій же температурі. Розписують вироби традиційно жінки. Для розпису використовують кольорові глини-ангоби.

Розпис - здебільшого орнамент з квітів, грон винограду, колосків, гілок із характерним поєднанням кольорів: синього, жовтого, червоного. До основних груп опішнянських виробів належать поливаний мальований посуд (горщики, глечики, миски, дзбанки); фігурний посуд (стилізовані зображення тварин); іграшки та дрібна скульптура, ліплена від руки.

Сучасні опішнянські керамічні вироби зберегли багате різноманіття форм, серед яких поряд з традиційними національними з'явився ряд нових - вази, декоративні блюда тощо. До речі, опішнянські гончарі створюють свої вироби без попередніх ескізів. Знання і навички, пов’язані з виготовленням опішнянської кераміки, передаються від покоління до покоління.