Блог | Нафтогаз підтверджує відмову України від російського газу

За даними НАК "Нафтогаз України", наша держава в 2015 році спожила 31 мільярд кубометрів газу. Очевидно, що йдеться про річне споживання Україною, не враховуючи тимчасово окупованих Криму і районів Донбасу.

Без сумніву, цей факт варто розцінювати як успіх України, адже був час, коли ми імпортували 50 млрд кубометрів газу при власному видобутку 21 млрд. І це відбувається за рахунок так званого "малого реверсу", без організації "великого реверсу". Прикро, що згадане скорочення споживання газу значною мірою відбулося за рахунок переходу на інші види пального і скорочення виробництва, а не тільки через підвищення ККД кінцевих газових приладів. Але з часом, треба сподіватися, вирішиться і це питання. А тенденція, яка є останнім часом, однозначно позитивна, пише Богдан Соколовський для видання "Лівий берег".

За згаданою логікою, можна оцінити, що на контрольованій Києвом території видобувається приблизно 18 млрд кубометрів газу, тобто імпортується приблизно 13 млрд за рік. Тут важливо нагадати, що восени було досягнуто домовленості про технічну можливість імпорту газу з заходу, за нинішніми реверсними схемами, до 14,5 млрд кубометрів газу за рік при добовому вході в Україну, на жаль, лише до 40 млн кубометрів. Тобто, протягом року, цілком можна таким чином забезпечити весь потрібний імпорт. Іншими словами, наша держава може повністю відмовитися від імпорту російського газу - за умов теплої зими. Однак, у випадку різкого похолодання, коли за добу обсяг споживання газу більший за сумарний обсяг власного видобутку плюс імпорт з заходу плюс теперішній обсяг "підйому" із ПСГ, на жаль, поки-що технічно можливо забезпечити цей добовий обсяг лише з РФ.

Читайте: Болезненный вопрос: почему в Украине вновь вырастут тарифы

Все це вказує на те, що найближчими роками Україні в газовій сфері, окрім реального скорочення споживання, треба вирішувати три пріоритетні завдання: 1) контрактувати газ у Європі – газ неросійського походження; 2) забезпечити технічну можливість щодо збільшення обсягів добового "підйому" газу із ПСГ для забезпечення газом при максимально можливому похолоданні; 3) забезпечити поставки газу через Польщу з можливістю оптимального добового входу (Польща вже забезпечила прийом зрідженого газу і задекларувала будівництво газопроводу з Норвегії, чим створила для нас добру основу).

Все це можна здійснити за 3 – 4 роки.

У зазначений спосіб вдалося б реалізувати ідею повноцінної диверсифікації газу. І тільки тоді можна безболісно відмовитися від будь-якого іноземного постачальника за будь-якої погоди. А з РФ можна буде взаємовигідно співпрацювати у газовій сфері – тоді, коли зникне її агресія щодо України.