Блог | Шо не мєсто, то ТІПАЖ
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Тра-тра-трамвай!
Божевільно співаю.
Сьодні на роботу трамвайчиком, а там шо не мєсто то ТІПАЖ.
В вагоні біля мене вільне місце, я і сіла. Стоящих мам, пам, бабушок і дєдушок не було, стояла лиш дівчинка в іншому кінці вагона, підійшов кондуктор, я встала компостувати квиток, повертаюся, а там сидить дівчинка та шо з іншого кінця вагона. І така на полном сірйозі мені каже, "куріца встала мєсто пропало", я від несподіванки аж заржала, кажу її ж тоном, " за куріцу атвєтіш". Заржав дідусик поряд.
Тра-тра-трамвай спинився на своєму світлофорі. Стоїть і тут женщіна з бірюзовими навкологлазіями як заоре, "водітєль, ну скіки можна стоять, поїхали вже. Нє ну ти гля став і стоїть. Вам шо вихадной".
Мужчина з пилающими трубами каже, " мені тут, біля магазіна остановіть".
Спеціальна женщіна, яка возглавляє цей дурдом на кольосіках, трамваїстка, каже кондуктору "Вася, ти вніматільно подивись, може ми на маршрутці із парка виїхали".
Вийшла з тра-тра-трамвая, із неба йшов лід.
Читайте: Таня, ну шо ти опять начинаєш?!
Зайшла за кавою. Кажу, " ой, дєвочки, я сьодні псіхону і возьму Лате".
Дєвочки кажуть, "ой сьодні така погода, шо лучче псіхануть і взять коньяк". Але від коньяку я воздєржалась, бо шось такий день, що й без коньяка вставляє)))
" даруйте, пані, а квиток на ирамвай де купувати?".
"Та в трамваї, там до вас хтось в жилеті підійде і купите".
" ой, а ви теж зі Львова?"
"Та ні, я з іншого краю."
"З Тернополя?".
Я не втрималася, розреготалася на всю вулицю, доходжу до роботи а на зустріч дівчина в таких джинсах, шо я аж зомліла, там отак мінімаус на одній нозі, мікімаус на другй, плуто на задницю дереться. Я не втрималась, " класні джинси". "Дякую, я їх купила і все ждала шо хтось це скаже".
Короче, попри лід із неба, день фантастіческій.