Блог | Беспредел вместо правосудия: что мне инкриминируют правоохранители и почему

Еще раз и еще раз благодарю всех коллег, партнеров, знакомых и даже незнакомых за такую активную поддержку. Мы с вами сегодня победили информационно. Потому что мы не прячем свое состояние, зарабатываем деньги благодаря своим талантам, предпринимательской способности и умению сплотить вокруг себя единомышленников для достижения невероятных результатов. Мы не боялись и не боимся прямо высказывать свое мнение по поводу того, что происходит в этой стране. В том числе по поводу давления на бизнес, которое оказывают те, кто живет на его налоги. Потому что это не они хозяева этой страны. Они на время на службе. Или имеют временного хозяина.

Далее текст на языке оригинала.

На жаль, це їхнє відчуття тимчасовості – це біда для нашого бізнесу (який тут надовго) та для нашої країни (яка тут назавжди). За свій короткий час вони хочуть урвати по максимуму, іноді залишаючи після себе випалену землю. У гіршому випадку – спустошену державну казну та палаючий Майдан. У кращому – несправджені надії на покращення інвестиційного клімату і міцну економіку.

Але в усіх випадках – повна безвідповідальність за незаконні дії чиновників та правоохоронців щодо бізнесу. І відповідно, недовіра до будь-якого правоохоронця чи чиновника, який прийшов з претензіями до бізнесмена. А далі – недовіра до усього, що пов’язано із українською державою, небажання інвестувати в Україну. Тож ми з однодумцями хочемо покласти цьому край в ініціативі "Маніфест 42".

Лише сьогодні я усвідомив, що мені інкримінують створення якоїсь злочинної групи. Я створював та розвивав багато бізнесів та компаній. Результатами багатьох із них я пишаюся. Але усі без винятку засновані за моєї участі бізнеси працювали відкрито та в легальному полі. Навіть в такій галузі, як видобуток бурштину.

Та я все більше переконуюся, що не мої бізнес-ініціативи так збурили наших любих правоохоронців. Їх збурила моя критика того правоохоронного свавілля, яке все частіше доводиться відчувати бізнесменам на власній шкірі.

То виходить, що ініціатива "Маніфест 42", навколо якої об’єдналися підприємці, що вимагають змін у підходах правоохоронців до бізнесу, і є тією "злочинною групою"? Це, мабуть, співпадіння, що за неповний місяць правоохоронці вже прийшли до двох активних маніфестантів?

Ефективний бізнес завжди тримається подалі від політики, тому й "живе" довше за політиків. Звісно, ініціатори "Маніфесту 42" не висували та не висуватимуть жодних політичних гасел та вимог. Тож, шановна владо, не робіть із нас дисидентів! Вступаючи до лав Української гельсінської групи, українці свідомо ішли наперекір совєцькій владі. Ми не йдемо наперекір владі. Ми з владою за одне: за процвітання України. Сьогодні ми задля цієї мети працюємо з вами, а завтра – з вашими наступниками. Але ми однозначно проти того, щоб ви чи ваші наступники доїли бізнес. Ми завжди проти свавілля чиновників та правоохоронців. Та і ви завтрашні теж будете проти.

Щодо суми застави, яку мені присудив суд першої інстанції. Це 349 мільйонів гривень. Можливо, для чиновника це і підйомна сума. Але для бізнесмена, вибачте, ні. Жоден бізнесмен в цій країні не зможе за короткий термін із свого бізнесу витягнути такі кошти. А більшість і ніколи не зможе. Тобто, ця застава – це фактично безальтернативний арешт.

І яким чином суд прийшов до такої цифри? Просто поділив забаганки прокурора на два? А якщо би прокурор у своїй забаганці два нулика дописав, то я би мав внести 35 мільярдів? Серед не-чиновників, тільки у двох справах присуджували більші застави, але там і фігурували мільярдні суми. Нагадаю, що у моїй справі йдеться лише про 7 мільйонів… Тому я впевнено кажу про свавілля замість правосуддя.

Як би там не було, я впевнений, що правда переможе. Ми будемо боротися за це. Слава Україні!