Блог | Банкиры заговорили о подорожании кредитов из-за нового налога. Справедливо ли это?

Прочитал, что отдельные банкиры прочат поднятие кредитных ставок после возможного введения дополнительного налога на чистые процентные сверхприбыли банков. Раз дополнительный налог будет 5%, то и ставки по кредитам мы повысим на 5%, по каждому кредиту, а значит переведем налог на конечного потребителя.

Далее читайте блог на языке оригинала – украинском. 

Я з великою повагою ставлюсь до банківської спільноти і професії. Звісно – це насамперед бізнес, метою якого є отримання прибутку. Це бізнес, як і увесь інший в Україні, який потерпає від повномасштабної війни. Можливі збитки сектору від неповернення кредитів сягають більше 100 млрд. грн. Зі свого боку, НБУ як регулятор, уряд як акціонер державних банків, комітет з питань фінансів і податків як головний профільний парламентський комітет, робили усе можливе для підтримки банківської системи під час війни. Спільними зусиллями самих банків, їх клієнтів та фінансової влади ми втримали стійкість банківської системи. 

Зараз, виходячи з фінансової звітності самих банків, їх стан за більшістю нормативів є кращим ніж до війни, а подекуди ці показники є рекордними за часів незалежності. Показник адекватності регулятивного капіталу – головний індикатор, який вказує на платоспроможність банків на 1 серпня сягнув рекордних 24,3% (на початок повномасштабної війни 18%). Так, непрацюючі кредити зросли на 120 млрд. грн., а їх частка збільшилась з 26,6% до 38,9%. Але більшу частину цих збитків вже зарезервовано: відрахування в резерви під можливі кредитні збитки з початку війни склали 103 млрд.грн.

Це стало можливим завдяки рекордним фінансовим результатам, які отримали банки за останні 12 місяців. Після усіх витрат, в т.ч. відрахувань в резерви, чистий прибуток банків за 2 половину 2022 року – першу половину 2023 року склав 94 млрд.грн, а за підсумками виключно цього року він сягне 130 млрд. грн.

Ще раз – головним джерелом цих надприбутків є чисті процентні доходи (різниця між процентними доходами і витратами банків). Їх левову частку забезпечили операції з державними цінними паперами (депозитними сертифікатами НБУ, ОВДП). За першу половину 2023 року чисті процентні доходи склали 93,6 млрд.грн., з них операції з юридичними особами -9,5 млрд. грн., операції з фізичними особами 11,1 млрд.грн., 73 млрд. грн. – операції з державними цінними паперами.  

Проти першої половини 2021 року чисті процентні доходи зросли майже на 75%, в т.ч. доходи від операцій з державними цінними паперами зросли у 2,7 рази.

Скажу відверто, навіть у світі таких рекордних показників, у нас в комітеті до останнього були обговорення щодо доцільності податку. Утім, останнім аргументом у цій дискусії стали перші оцінки результатів стрес-тестів 20 найбільших банків, відповідно до яких Нацбанк не виявив суттєвої потреби у докапіталізації.

З іншого боку ми маємо постійно зростаючі потреби на безпеку і оборону, витрати на які складають 60% видатків державного бюджету.               

Чи справедливо за таких умов ставити питання про додаткове оподаткування чистого процентного доходу банків, більше 3/4 частину якого сформовано за операціями з державними цінними паперами, і які по суті є безризиковими для банків? Вважаю, що так.

Щодо процентних доходів банків за операціями з фізичними та юридичними особами, то за операціями з останніми маємо невелике, але зростання процентної маржі банків під час війни. 

За даними НБУ, спред між ставками нових кредитів і депозитів для бізнесу (нефінансових корпорацій) збільшився з 4,9% у 2021 році до 6,9% у 2022 році (в т.ч. 7,9% у другій половині року) і до 6,8% у першій половині 2023 року.

Щодо населення, різниця між ставками нових депозитів і кредитів навпаки суттєво зменшилась із початком війни, утім вже з четвертого кварталу минулого року вона майже повернулась до довоєнного рівня. У першій половині 2023 року цей спред складає 23,6% проти 20,3% у 2022 році (в т.ч. 21,4% у другій половині 2022 р.) і 24,6% у 2021 році.

Тобто процентна маржа банків за операціями з фізичними особами зараз складає 24%, з юридичними – 7%.Чи є тут місце для ще більшого збільшення процентної маржі через можливе додаткове оподаткування надприбутків?

За операціями з бізнесом, навряд чи, тим паче, що основним двигуном видачі нових кредитів зараз є програма 5-7-9 і програма часткових гарантій банкам. Тут у держави є певні важелі впливу.

За операціями з населенням, попри значну поточну маржу, окремі банки звісно можуть спробувати перекласти частину своїх витрат на споживачів. У кожного банку своя бізнес-модель розвитку. Утім, споживче кредитування - це висококонкурентний бізнес.

Я також нагадаю, що можливому додатковому оподаткуванню у даному випадку підлягатиме не увесь, а чистий процентний дохід, левова частка з якого згенерована операціями з депозитними сертифікатами та ОВДП. Ця пропорція навряд чи зміниться у найближчі 2 роки. Тому про лінійне перенесення додаткової ставки (витрат) зокрема на ставки споживчих кредитів мова апріорі не може йти.

У будь якому випадку комітет залишається відкритим для зауважень щодо доопрацювання законопроекту після першого читання. Мотивація нового тимчасового податку неодноразово озвучувалась – це оподаткування надприбутку, природа якого багато в чому обумовлена структурним профіцитом ліквідності, що посилився через війну. Ми оподатковуємо цей надприбуток аби мати можливість профінансувати діючі і додаткові бригади для підтримки контр-наступу. Під час війни ідеальних рішень не буває, але вважаю, що сьогодні склався необхідний баланс у бік прийняття такого рішення. Впевнений разом з НБУ, банківськими асоціаціями, банками, експертною спільнотою ми зможемо прийняти зважене рішення.