Petcube. Як винахід українців підкорює США

Якщо ви ще нічого не чули про Petcube, знайомтесь.

Petcube – пристрій, який допомагає власникам домашніх тварин через смартфон спостерігати за своїми улюбленцями і навіть гратися з ними на відстані за допомогою лазера. Розробили та вивели на ринок інноваційний та стильний девайс троє молодих українців – Олександр Нескін, Андрій Клен та Ярослав Ажнюк. Всім немає й 30 років. Заснована ними компанія стала одним з найуспішніших українських стартапів. На Kickstarter, платформі для краудфандінгу, їхній проект зібрав 250 тисяч доларів.

Ідея Petcube народилася у Олександра Нескіна три роки тому. Прототип гаджета він сконструював для свого песика Роккі, котрий, залишаючись один вдома, своїм гавканням не давав життя сусідам. Корисний прилад для домашнього вжитку спонтанно перетворився в перспективну бізнес-ідею, коли хтось на вечірці запропонував трьом друзям об’єднатися і започаткувати спільну справу. Тепер Олександр Нескін - технічний директор Petcube, Ярослав Ажнюк – CEO, Андрій Клен – креативний директор, а сама компанія вийшла на глобальний ринок, вдало розпродавши за різдвяні свята першу партію своїх камер.

Розвивати започаткований в Україні бізнес хлопці взялися в США. З Ярославом Ажнюком "Обозреватель" зустрівся у Сан-Франциско, де розташований американських офіс. Всього у Штатах на Petcube працює п’ятеро чоловік. Крім цього, компанія дає роботу ще 15 співробітникам у Києві.

"Designed in Ukraine. Assembled in China". Ось воно. "Спроектовано в Україні. Вироблено в Китаї". Ярослав тримає в руках Petcube, невеличкий сріблясто-чорний куб, і жартує: "У Штатах тварин більше, ніж дітей". Для українських підприємців це означає, що ринок, на який вони спокусилися, практично безмежний.

Як далі хлопці хочуть розвивати свій бізнес, чи легко започатковувати власну справу у Штатах і що треба розуміти новій хвилі бізнесменів в Україні? Про це "Обозреватель" говорив з CEO Petcube Ярославом Ажнюком.

"ЯКЩО РАНІШЕ ЯНУКОВИЧ І КУЧМА БУЛИ ЗРАЗКАМИ "УСПІШНОСТІ", ТО ТЕПЕР ПРИКЛАДОМ СТАЮТЬ ЛЮДИ, ЯКІ ВСЕ ЗДОБУВАЮТЬ САМІ"

У вас у самого є домашній улюбленець?

(Сміється) Ні, це було б дуже жорстоко по відношення до тварини, бо я дуже рідко буваю вдома. Навіть з Petcube не можна залишати тварину саму на себе. А от у Саші Нескіна є.

Ваш бізнес вже почав приносити прибуток?

Я не можу сказати, що він почав приносити прибуток, він почав приносити дохід. Ми вже рік продаємо Petcube: через Кickstarter, через передпродажі, два місяці тому почали продавати на своєму сайті. Також продаємо на Amazon. Petcube коштує 199 доларів. Зараз всі камери з першої партії розпродалися, друга – в процесі виробництва. Тому наступні Petcube доставлять покупцям лише у лютому.

Ярослав Ажнюк тримає у руках результат трьох років роботи - Petcube з першої партії

Як довго ви йшли до того моменту, коли змогли налагодити серійне виробництво Petcube?

Ідея створити пристрій, який допоможе бути на зв’язку з хатнім улюбленцем, у Саші Нескіна з’явилася у 2012 році. Коли ми вирішили перетворити розроблений ним прототип у споживацький продукт, першим ділом ми планували вийти на Kickstarter (сайт, на якому можна зібрати кошти, необхідні для реалізації певного проекту. – Авт.). Хотіли насамперед зрозуміти, чи буде попит на наш продукт. Думали, зможемо запуститися через 2-3 місяці, але реально на це пішло 14 місяців. Проблема полягала в тому, що нам треба було зрозуміти, як виробляти Petcube, а у нас не було досвіду розробки фізичних пристроїв.

У березні 2013 ми нарешті подали документи на американський патент. Після цього вже змогли голосно говорити про наш продукт і не боятися, що хтось нас може випередити. В травні, ще з Києва, ми самостійно підняли велику хвилю піару в американських медіа. Спрацювала класична технологія: журналісти хотіли мати цікаву історію, а ми готові були цікаво розказати про свій винахід.

Кампанія на Kickstarter пройшла дуже вдало – ми зібрали 250 тисяч доларів. Також ми зробили свій сайт і на ньому передбачили можливість для тих, хто хотів попередньо замовити Petcube, залишити свій емейл. Близько 3 тисяч людей залишили свої електронні адреси. Ми зрозуміли, що попит на наш продукт є.

Цей ролик допоміг українським підприємцям зібрати 250 тисяч доларів на платформі Kickstarter на розробку свого винаходу. Відео з каналуPetcube на Youtube

В жодного із нас трьох, як я говорив, не було досвіду роботи над апаратними проектами. У Андрія Клена – гуманітарна освіта. У мене і у Сані Нескіна – комп’ютерна освіта, але ми раніше розробляли софт. Нам багато чому ще треба було навчитися.

Ми подавалися на різні акселераційні програми. Врешті у серпні 2014 поїхали майже на чотири місяці в бізнес-акселератор в Шеньчжені (Китай). Бізнес-акселератор – це інтенсивна програма підтримки та розвитку стартапів, яка включає в себе допомогу менторів, порадників, експертів, а також певні інвестиції.

До цього моменту ми робили весь бізнес на свої гроші - вклали близько $ 40 тисяч. У мене були якісь заощадження - я їх повністю спустив у перший рік роботи на Petcube.

В Шеньчжені ми отримали $70 тисяч ангельских інвестицій від кількох людей. Цікаво, що в кінці цієї програми ми два тижні були в Сан-Франциско. Зняли з банкомату останній гроші і видали їх одне одному як зарплату, щоб було за що їсти. А наступного дня нам пришли гроші з Кickstarter. Це було дуже вчасно. Кошти пішли на виробництво першої партії і на зарплати.

В Китаї ми багато працювали з іншими командами. Ми вчилися у них, а вони – у нас. Там прийшло дуже важливе світоглядне розуміння, що українці не гірші за інші народи. У нас є відчуття, що на заході все краще, всі розумніші. Це не так. Найрозумніші люди з кола моїх друзів в Україні – того ж рівня, що й найрозумніші люди, яких я зустрічаю в інших країнах. Українцям не потрібно боятися глобальних амбіцій, навпаки – варто робити проекти світової якості.

Ви виготовляєте Petcube в Китаї. Варіант із виробництвом в Україні, мабуть, і не розглядали?

Ні, чому ж? Розглядали. Ми витратили десь рік на спроби знайти в Україні можливість для виробництва. Але нам це не вдалося.

Тому ми зупинилися на Китаї. Petcube збирають в Шеньчжені, який є столицею світової електроніки - там виробляється абсолютна більшість всіх електронних девайсів, які ми тримаємо в руках.

У вас був страх невдачі, коли ви починали?

Я можу говорити особисто про себе. У мене не було такого страху. В якийсь момент ти розумієш, що все, що тебе оточує, зробили інші люди. Для людини немає нічого неможливого. Якщо ти хочеш запустити ракету в космос – наполегливо працюй над цим і у тебе все вийде. В мене було розуміння свого професійного рівня. Я оцінював себе на ринку праці і розумів, що навіть якщо у мене нічого не вийде, я завжди зможу знайти роботу.

Перед Petcube я заснував пару компаній. Десь на другому чи третьому курсі, отримавши ґрант, робив веб-сайт про українську культуру і мистецтво на кшталт digg.com: статті, які набирали найбільше голосів, потрапляли на першу сторінку. Через рік проект довелося закрити і віддати частину ґрантових коштів - ми виявилися недостатньо досвідченими для реалізації задуманого.

Пізніше, ще навчаючись в університеті, організував агенцію онлайн-маркетингу SM Digital. Ми були першими в Україні, хто робив маркетинг соціальних медіа. Серед наших клієнтів був Microsoft, SonyEricsson. Ми робили розробку веб-сайтів, рекламу і маркетингові піар-акції в Facebook, Twitter, в блогах. Через два роки я вирішив вийти з рекламного бізнесу. Агенцію SM Digital вдалося продати – її поглинула найбільша на ринку цифрового маркетингу агенція Prodigy.

Крім того, я робив громадську організацію "Інтернет-ініціатива", що проводила події в форматі ВarСamp – конференції, яку готують самі її учасники. На них ми вчили людей використовувати безплатні інструменти інтернету. Взагалі, якщо ти хочеш змінити Україну, світ на краще, освіта – це один з найбільш продуктивних напрямків, в які потрібно інвестувати сили і час. Освіта стратегічно розвиває всі сфери.

Ми розказуємо в українських медіа про успіх нашої компанії, бо хочемо, щоб наша історія надихала інших підприємців і щоб через кілька років був не один Petcube, а сотні українських компаній з глобальними амбіціями, які покажуть світу нашу країну і піднімуть вітчизняну економіку.

В Україні стався великий історичний злам. Раніше пропагувалася модель "успіху", яка формулювалася практично на тюремному жаргоні: "не обманеш – не проживеш". Підтверджував цю модель олігархат, Кучма, Янукович. Люди дивилися на них і думали: ось вони прийшли до успіху, якби і я міг красти, то теж був би успішний.

Нові лідери України є кращими прикладами: це підприємець Порошенко, це Яценюк, як побудував кар'єру завдяки освіті і праці, це десятки визнаних професіоналів, котрі прийшли у владу. Ми бачимо успішних людей, які досягають всього самі. Тому зараз, маю надію, відбувається зсув до західної моделі світосприйняття, в якій вважається, що якісна освіта, кар’єра, протягом якої ти працюєш довго і наполегливо, приведуть тебе до успіху в житті.

Якщо раніше Янукович і Кучма були зразками "успішності" , то тепер прикладом, рольовою моделлю стають люди, які все здобувають самі. Petcube теж стає такою рольовою моделлю. Ми зустрічаємо підприємців, які говорять, що ми їх надихнули, і нам це дуже приємно. Якщо нам вдасться широко запровадити у суспільстві цю рольову модель, якщо люди будуть думати, що вони зможуть добитися успіху завдяки своїй тяжій і наполегливій праці, то для України, можливо, це буде однією із найважливіших змін.

Вам подобається напрямок, в якому зараз розвивається Україна?

"Подобається" - це сильне слово. Я дивлюся на цей напрямок з надією. Думаю, що він багатообіцяючий.

"ГРОШІ – ЦЕ ПОБІЧНИЙ ПРОДУКТ"

Як для вас особисто виглядає успіх?

Успіх – дуже міфічна категорія. Для мене успіх – у внутрішній гармонії. Це щось таке, до чого можна прагнути вічно і ніколи не досягти. У суспільстві зараз, як мені здається, відбувається зсув від старого споживацького трактування, коли люди вважають, що квартира, машина, успішний шлюб і є успіхом. Зараз все більше і більше моїх однолітків хочуть самореалізації, вони прагнуть залишити слід по собі і бути в гармонії з собою.

Матеріальний добробут є складовою вашого успіху?

Гроші – це побічний продукт. Коли ти робиш хорошу річ, у тебе з’являються гроші і ти можеш робити ще більше хороших речей.

Ярослав Ажнюк в офісі в Сан-Франциско

Ви розповідали про свої попередні проекті – успішні і не дуже. Які уроки з роботи над цими проектами ви винесли для себе?

Люди – це основне. Важливо мати класну команду, з якою хочеться бачитися кожний день. Можна навчити людину професійності, але не можна навчити людину порядності. Тому ми ніколи не беремо людей, які здаються нам не дуже порядними, навіть якщо вони дуже круті професіонали. Я краще візьму гіршого професіонала, ніж непорядну людину.

Чому ви вирішили робити бізнес в Штатах?

Чому Штати? Дуже просто. Ми з самого початку зрозуміли, що хочемо побудувати глобальний бізнес. Якщо ти будуєш глобальний бізнес, у тебе є кілька варіантів, на яких ти хочеш фокусуватися – Північна Америка (США, Мексика, Канада), Європа, Азія і, можливо, Австралія і Нова Зеландія. Європа фрагментована по мовах, законах і т.д., там досить складно будувати великий бізнес. Штати зараз – найзручніше місто у світі для того, щоб починати глобальний бізнес: тут великий ринок, немає бар’єрів всередині нього, люди готові до інновацій.

Ми вибирали між Сан-Франциско і Нью-Йорком. Врешті скоріше інтуїтивно вирішили відкрити наше американське представництво саме в Сан-Франциско. Тут Силіконова долина, є багато контактів з іншими підприємцями, є радники в різних сферах, є з ким зустрітися, обмінятися досвідом. У Нью-Йорка теж свої плюси і мінуси. Зокрема, там більше медіа, там можна отримати доступ до рекламних бюджетів більших компаній.

Сан-Франциско - недешеве місто. Як ви тут влаштували свій побут?

З точки зору бізнесу це немає жодного значення. З точки зору бізнесу невелика різниця: що в Києві знайти житло за 500 доларів, що в Сан-Франциско – за 2,5 тисячі. Але тут ринок на мільйони.

Ви вже на мільйони орієнтуєтеся?

Ми від самого початку орієнтуємося на мільярди (Посміхається).

"В АМЕРИЦІ СКЛАДНО ВЕСТИ БІЗНЕС. ТУТ ТИ МАЄШ РОБИТИ ВСЕ, ЯК APPLE"

У вас є бачення, як ви будете розвивати свій бізнес далі?

У нас дуже хороше бачення бізнесу на 5-7 років вперед. Ми будуємо бренд цифрової доби для власників домашніх тварин.

Якщо ви зайдете в будь-який магазин для хатніх тварин, ви побачите речі, які могли би бути там і 50 років тому. Зараз дуже мало інновацій у цій сфері. Ми любимо домашніх тварин і достатньо добре розуміємо технології. Тому бачимо в цій сфері дуже багато простору для інновацій.

Ідея Petcube як компанії – не в одному пристрої з вбудованим лазером, що дозволяє гратися з домашніми улюбленцями. Ідея, яку ми бачили від самого початку, в тому, щоб створити пристрій для комунікації між вами і вашим собакою чи котом. 20 років ми використовуємо мобільні телефони, щоб говорити зі своїми рідними і друзями, але у нас не було нічого, що б дозволило бути на зв’язку зі своїми тваринами. Тепер є такий пристрій. Це Petcube.

Власник тварин на відстані може гратися зі своїми улюбленцями, рухаючи лазер у своєму додатку Petcube на смартфоні. Відео з каналуPetcube на Youtube

З ним ми можемо робити фото чи відео домашніх улюбленців, можемо мати з ними ігрові сесії, чого не було раніше ніколи. Так що, Petcube є ще і генератором контенту. Це дуже великий ресурс, довкола якого ми збираємося для початку збудувати спільноту власників хатніх тварин. Потім побачимо, що ми зможемо з нею зробити.

Крім того, у нас є мобільний додаток Petcube, який можна завантажити через Appstore. Такий собі Instagram з фотографіями котів і песиків. Стрічка з їхніми фото – справжня медитативна практика. Я перед сном, зазвичай, переглядаю її, щоб трохи розслабитися і відпочити.

Але найцікавішим в цьому додатку є екран, де можна дивитися відео з публічно доступних Petcube. Наприклад, один із них встановлений в Окленді, в притулку для домашніх тварин. Будь-хто може зайти в цей додаток і погратися із ними.

У вас є досвід ведення бізнесу в Україні і на глобальному ринку в Америці. В чому різниця? Тут легше?

Ні, не легше. Тут на порядок складніше.

Знаєте, чому класно працювати в глобальних компанія, і чому я хочу, щоби більше українців робили подібні проекти? Тому що вони піднімають тебе на глобальні стандарти якості. Ти маєш робити все, як Apple. Уявіть собі: американець отримує упаковку з новим продуктом, наприклад, з Petcube, готується її відкрити. Його очікування сформовані такими компаніями як Apple і Samsung. І він чекає, що візуально продукт буде виглядати, як Apple і Samsung. Тому твій продукт має бути на дуже високому рівні. Це по-перше.

По-друге. В Штатах дуже-дуже багато неймовірно сильних, крутих компаній, які конкурують за людей (люди – це взагалі найцінніший ресурс) і за гроші інвесторів. Якщо хтось збирається їхати в Кремнієву долину і думає, що він приїде і за два місяці знайде венчурне фінансування, то він дуже глибоко помиляється. Тут є компанії, які, наприклад, запускають ракети і супутники у космос, працюють з термоядерним синтезом і так далі. Це я вам перерахував профілі компаній, які останнім часом вийшли з бізнес-інкубатора Y Combinator. Дах зриває від тих речей, які вони роблять. З такими компаніями конкурувати за інших людей і за гроші – неймовірно складно.

Які відмінності у веденні бізнесу в Штатах і Україні з точки зору державного регулювання?

В Америці дуже зарегульований бізнес і великі податки. Наприклад, щоб найняти людину, треба зробити дуже багато паперової роботи, яка в Україні і близько не потрібна. У нас - домовилися, потиснули руки, вирішили, що трудовий договір якось потім підпишемо, і все - погнали працювати.

У Штатах дуже серйозна традиція підприємництва і працевлаштування. Тут система існує сто років, люди до неї звикли. В Україні ж правила змінюються доволі часто, хоча, як мені здається, почати бізнес у нас не так і складно.

Крім того, в Україні, принаймні раніше, можна було почути історії про те, що коли бізнес виростав, хтось приходив і хотів, щоб з ним ділилися. В Америці я таких історій не чув.

Загалом дуже багато міфів довкола того, що в Америці так класно, а у нас все погано. Насправді – ні. Тут свої проблеми, і їх достатньо багато.

Не знаю, чи надихнули ви когось робити бізнес в Штатах чи налякали своїми словами, що у Штатах дуже складно робити бізнес.

До цього просто треба бути готовим.

Чи є у вас якісь поради для тих молодих підприємців, які хочуть розвивати глобальний бізнес? Які ще ринки можуть бути перспективними, окрім IT?

Найбільша порада, яка мені допомагає все життя орієнтуватися в будь-якому бізнесі: треба дивитися на ринок, на те, що роблять інші, вчитися у конкурентів або суміжних компаній. Наприклад, такого як Petcube ніхто раніше не робив. Бачити свого домашнього улюбленця, коли ти не вдома – це фантастика. Але якщо вникнути, то складові нашого винаходу на ринку вже були тривали час. Були домашні відеокамери, були компанії, які роблять апаратні продукти, і в них можна було повчитися виробництву, були компанії, які роблять мобільні додатки, і у них теж можна вчитися.

Так що головна порада: коли щось робите, знайдіть найкращі компанії у світі, які роблять це саме чи подібне, і вчіться у них. Не бійтеся копіювати речі, які вже давно працюють.

Читайте: Google через Android начал синхронно переводить речь

Чи є якісь стартапи, запущені українцями, які вам сподобалися?

Їх дуже багато. Наприклад, є компанія Deposit Photos – один з найбільших у світі банк фотографій. Його розробили українці і володіють ним українці.

Є величезна компанія з пошуку роботи, один із лідерів ринку - Jooble. Вона так само українська.

Є компанія Grammarly, яка допомагає автоматично перевіряти граматику англійських текстів. Вона працює як розумний редактор. Чудовий бізнес, так само повністю зроблений українцями. У сайта величезна кількість користувачів, і він зараз висунутий на найкращий стартап року в одній із номінацій за версією TechCrunch – найбільшого видання, яке пише про стартапи в Америці.

Є компанія Readdle, котра робить бізнес-додатки для смартфонів, які допомагають редагувати PDF файли, роблять календарі, сканують тощо. Readdle завжди на перших позиціях в AppStore - має понад 40 мільйонів завантажувань своїх додатків. І це теж українська компанія, яка базується в Одесі. В ній працює десь 50 чоловік, яких знає весь світ IT. Аpple з ними за руку вітається.

Є успішна українська компанія PocketBook, яка виробляє електронні читалки. Вони нам, до речі, дуже допомогли, коли ми шукали фабрику для виробництва Petcube. Потім компанія фактично стала нашим супервайзером і допомагала спілкуватися із виробником, розробляти дизайн і т.д.

Є також такий підприємець Дмитро Костик і його компанія Kodisoft, яка працює з дуже крутою технологією Interactive Restaurant Technology. Вони можуть надавати технологію touch-панелей будь-якого розміру і використовують це в ресторанному бізнесі. Уявіть собі: ви сідаєте за інтерактивний стіл, на якому з’являється меню, ви робите свій вибір, а потім дивитеся відео того, як на кухні готується ваше замовлення – воно теж демонструється на поверхні столу. Це абсолютно фантастично. Я дуже довго не вірив, що це правда.

Читайте: Повышать зарплаты работодатели не планируют. Чего ждет украинский бизнес от 2015 года?

Ми зараз говорили про стартапи у сфері програмування. Чи є бізнеси, не пов’язані з цим?

Так, є чудові компанії, які займаються одягом. Давні мої знайомі, компанія Sammy Icon, виробляють смішні кольорові шкарпетки. У них дуже класно пропрацьований бренд – вони представляють свій товар як шкарпетки для мандрівників і шукачів пригод.

Є компанія Sleeper, яка робить супермодні і зручні піжами.

Або є компанія "Чиста хата", яка пропонує прибирання як послугу. Такі компанії дуже популярні в Штатах.

Ці всі компанії – на стику IT і реального життя. І вони успішно працюють в Україні.

У мене особисто є велика мрія, яка з’явилася в Китаї. Там було дуже складно з їжею – місцеві страви нам дуже не подобалися. Всюди була японська кухня, французькі круасани, американські бургери, італійська піца. Але чому ніде немає української кухні? Вона ж така крута! Я, до речі, першим ділом, коли повернувся з Китаю, пішов у "Пузату хату" поїсти вареників зі сметаною.

Ярослав Ажнюк мріє, щоб українські вареники і деруни стали таким же брендом, як і американські бургери

Зробити українську кухню світовим брендом – моя мрія. Це можна зробити різними шляхами. Або перетворити "Пузату хату" на світову франшизу на кшталт "Starbucks" чи "Burger King". Або обрати ще нижчу цінову категорію і відкрити вуличні кіоски – дерунарні. Це був би дуже класний стріт-фуд. Наша чудова кухня могла б допомогти працевлаштувати багатьох людей і створити бренд України.

Читайте: Представлены дизайнерские кухонные гаджеты, которые существенно помогу в приготовление еды