Президент Українського клубу в США: Нарешті наші люди об’єдналися, щоб відбити ворогів – росіян
Любов Йова – американка за паспортом і українка в душі. Її родина іммігрувала до США після Другої світової війни. Любов народилася та виросла у Нью-Йорку. Свою професію пов’язала з біохімією, а громадську позицію – з підтримкою українців в США, захистом прав людей в Україні та допомогою українським дисидентам. Під час загострення конфлікту України та Росії виступала за посилення санкцій з боку США щодо Російської Федерації.
Останні шість років Любов Йова очолює Товариство зі збереження української спадщини Північної Каліфорнії, яке надає гуманітарну допомогу українськім воїнам, дитячим будинкам України та родинам Небесної сотні. Її велике добро для Україні має ще один, персональний, вимір: на зустріч у консульство України у Сан-Франциско вона прийшла зі своїм дорослим сином, якого всиновила в Україні.
"Обозреватель" поговорив із Любов’ю Йовою про тих українців, які воюють на сході, і тих, які допомагають зі Штатів.
Я знаю, що ви дуже уважно спостерігаєте за воєнною трагедією, яка розгортається на сході України і берете безпосередню участь у допомозі нашим солдатам. Як, на Ваш погляд, цей конфлікт змінив Україну і українців?
Я майже не розумію російську мову. Але, коли почався конфлікт України і Росії, я майже щодня дивилася російські сайти і канали. Мучилася, намагаючись дібрати, що вони говорять, але дивилася. Читала багато і українських сайтів. Хотіла зрозуміти, що відбувається.
Я дуже страждала, коли почався конфлікт. Тим більше ми побачили, що росіяни мали кращу зброю, були краще підготовлені. А українським солдатам навіть форму, одяг та взуття доводилося купувати самим. Ми розуміли, що сили нерівні.
А потім я побачила, як прості українські люди згуртувалися і почали допомагати армії. Це мене надзвичайно вразило. Ми тут, в Штатах, були дуже захоплені тим, що люди, які майже не знали один одного, почали допомагати. Кожен, хто міг щось робити, брав і робив.
До України зараз більше поваги, а серед українців - більше єдності. Єдність завжди для українців була великою проблемою. Я бачила, як цей конфлікт з’єднував Україну. Мені було дуже приємно, що нарешті наші люди об’єднуються для того, щоб відбивати ворога. Вони вже зрозуміли, що росіяни - наші вороги.
У мене тепер з’явилася надія. Кілька місяців тому я думала, що росіяни пройдуть аж до Ужгорода. А тепер я бачу, що Україна повстає. І ці кіборги в донецькому аеропорту - такі молодці!
Ви вважаєте, що Україна переможе?
Думаю, що переможе. До України йде допомога. Росіяни зараз зупинилися на сході, сидять там і не можуть зворухнутися. Український народ підсилюється. Крім того, Америка почне допомагати. Натомість російський народ втрачатиме надію.
Читайте: Генеральний консул у Сан-Франциско: Рівень підтримки України з боку США зараз безпрецедентний
Ваше товариство також поповнило лави волонтерів, завдяки яким українська армія тримається і посилює свої позиції. Яку допомогу ви надаєте українським солдатам на Сході?
Взагалі наше товариство поширює українську культуру в американському середовищі. Наша організація була заснована 30 років тому для популяризації української культури і мови. Українці, які переїхали сюди років 15-20 тому, ще пам’ятають мову, але в Штатах є вже кілька поколінь українців, які взагалі не говорять по-українські. Ми, зазвичай, разом відзначаємо українські свята. Також відзначали 200-річний ювілей Тараса Шевченка, вшановували речницю голодомору.
Коли почалися події на Майдані, ми стежили за ними дуже уважно. Тоді ми навіть уявити не могли, що дійде до того, що Росія окупує українські землі.
Але вже відтоді, як на Майдані почали стріляти і вбивати людей, ми відразу почали збирати гроші. Віддали їх родинам Небесної сотні. Передавали спочатку через організації, а потім особисто – через тих людей, які їхали в Україну.
Коли закінчився Майдан і почалася окупація Криму, ми почали думати – як і чим ми можемо допомогти українцям. Я сама трошки знала про військову справу, і ми почали збирати гроші на військові потреби.
Коли дізналися, що солдатам, які воюють на сході, дають лише зброю, а форму вони мають купувати самі, ми почали купувати форму і передавати її через Армію SOS. Я особисто давала на це гроші.
Також передавали медикаменти для першої допомоги. Ми з’ясували, що саме потрібно українським військовим і почали це купувати. Ми хотіли дати найновішу, найпотрібнішу технологію для наших солдатів.
Читайте: Новогоднее видеопоздравление Путина "из Белого дома" взорвало Интернет
Гроші дають українці, які живуть в США, чи і американці теж?
Гроші дають, переважно, українці. Американці здебільшого дають одежу.
Загалом ми переслали в Україну близько 9 тисяч доларів. Але крім того, передали туди дуже багато речей – і тих, що нам давали, і тих, що ми купували. Разом, мабуть, тисяч на 14 було.
Ми збирали речі, одяг для дітей і дорослих, надсилали їх в Україну. Допомагали і зруйнованим дитячим будинкам на Сході. Де ми бачили потреби, де ми могли допомогти, там ми і допомагали.