Яворівський: певні депутатські пільги потрібно негайно скасувати

Народні обранці, попрацювавши цього вівторка від сили півтори години, розійшлись до 25 грудня. Проте законодавчий маховик продовжує свій невпинний рух. Чи не щодня в Раді реєструють все нові й нові проекти законів. На них традиційно чекає різна доля: якісь документи стануть повноцінними законами, інші – припадатимуть пилом в законодавчих засіках. Тривалий час лежав забутим у шухляді й законопроект опозиціонера Яворівського, який стосується обмеження пільг народних обранців. І днями нардеп від "Батьківщини" знову зареєстрував для подальшого розгляду у сесійній залі своє багатостраждальне законодавче дітище. Вірить, що цього разу новий депутатський корпус таки дасть документу путівку в життя. Про "антипільговий" законопроект і не лише, "Обозреватель" говорить з народним депутатом Володимиром Яворівським.

- Пане Володимире, парламентсько-законодавчу історію з позбавленням депутатів пільг та недоторканності можна назвати притчею во язицех. Ви також неодноразово реєстрували свій законопроект і ось - нова спроба. Гадаєте, цього разу в нього є шанси на проходження?

- Ви маєте рацію, цей документ справді є багатостраждальним. Він вже встиг стати дідом та обрости бородою (посміхається – Авт.). Якщо не помиляюся, цьому документу десь 3-3,5 роки. Вже можна писати цілу біографію цього законопроекту.

Комітет з питань регламенту та депутатської етики, який тоді очолював пан Єфремов, не розглядаючи цього законопроекту, дав мені відповідь, що проект закону не на часі і його потрібно відхилити, тому що він, мовляв, розхитує парламент. Я звичайно обурився з цього приводу. Як це так: комітет не розглядав, а мені дають відповідь!? На новій сесії я знову його подав у тій самій версії. І знову його дуже довго носили, вивчали і зрештою він так і не був поставлений в порядок денний. Але сьогодні, гадаю, шанси є.

- Нагадайте, про ліквідацію яких саме пільг йдеться?

- Можу вихопити лишень ключові моменти. Цей законопроект не стосується депутатської недоторканності, адже це – конституційна норма. В даному випадку йдеться про звичайний законопроект, який потребує всього-на-всього 226 голосів. Про що конкретно йдеться? Я переконаний, що депутат повинен мати заробітну плату. В цьому, мабуть ніхто не сумнівається. Є тільки питання, чи депутат відробляє ті гроші, які він отримує? Зараз як ви знаєте, йде буквально громадянська війна за те, щоб кожен депутат голосував особисто, хоча це – конституційна норма.

Мене ж найбільше обурює, коли народний депутат, якого не обрали, (програв мажоритарку, не потрапив до списку) згідно з чинним законодавством може до самісінької пенсії отримувати 80% депутатської зарплати діючого на той момент парламентаря. Я в своєму законопроекті вивожу цю норму взагалі. Програв вибори? До побачення. Якщо ти пенсіонер - йди на пенсію. Ні? Шукай роботу.

Другий момент. У 2013-му буде діяти норма, коли народний депутат йде у відпустку і йому виплачують ще дві зарплати на оздоровлення. В мене постало питання: "Невже з заробітної плати, яку ми отримуємо сьогодні, народний депутат не може собі відкласти певну суму на період відпустки і отримати звичайні відпускні?". Чому депутат має отримувати такі величезні гроші і їде як барин на відпочинок!? Це я назвав найголовніші питання, які піднімаю у своєму законопроекті. До речі, ліквідація двох вищеназваних норм принесе величезні заощадження бюджетних коштів.

- А скільки приблизно на сьогодні є екс-парламентарів, які не можуть знайти собі місця під кар’єрним сонцем і отримують 80% від зарплати чинного народного обранця?

- Давайте, прикинемо разом. У нас було шість скликань ВР по 450 депутатів кожне. Як правило, парламент оновлювався щонайменше на 40%. Помножимо і побачимо, що мова йде про досить серйозну цифру. А дуже багато тих, хто не став народними депутатами користуються пільгою і отримують 80% депутатської зарплати діючого на той момент парламентаря. Я вважаю, що цією пільгою вони користуються абсолютно незаслужено і її потрібно ліквідувати.

Буду виступати, переконувати депутатів, щоб вони підтримали мій законопроект. Я ж теж, скажімо так, тертий народний депутат і в Раді перебуваю не першу каденцію. Тому я в своєму законопроекті піднімаю не занадто болючі питання для народних депутатів, які не мають бізнесу. Я й сам до таких належу. Але у нас є 60% народних депутатів, яких заробітна плата і відпускні абсолютно не цікавлять. Тим більше їх не цікавлять гроші, які можна отримувати після того, як вони стануть парламентарями з приставкою "екс".

- А якщо говорити загалом про чинні пільги. Які з них ви особисто вважаєте такими, що не відповідають часу: безкоштовні телефонні розмови, проїзд і тому подібне?

- Проїзд… Це взагалі якась легенда. Ніякого безкоштовного проїзду не має. Верховна Рада оплачує кожен проїзд народного депутата, чи то потягом, чи то літаком. А пільга про безкоштовний проїзд у трамваї чи міському автобусі виглядає щонайменше смішно. Хотів би побачити народних депутатів, які їздять трамваєм, метро і т.п. Це стосується авіа перельотів і поїздок потягом. А все це (як відрядження) оплачується ВР. Тобто це – не безкоштовний проїзд, але, ак, це гроші з бюджету.

Гадаю, тут також варто було б ввести певні обмеження. Ну наприклад. Чому, скажімо, Яворівський, обраний у Києві, багато літає та їздить потягами? Мені нікуди не потрібно літати – на Троєщину можу доїхати і машиною, і попутнім транспортом, і на таксі. Але якщо депутат мешкає в Херсоні і щотижня літає додому поїсти теплого борщу, поцілувати дружину і перевірити щоденники дітей, то чому це повинно оплачуватись з державної казни? Мені це зрозуміти дуже важко. Тому я вважаю, що потрібно зробити якісь обмеження.

- Квартирне питання новообраних депутатів ВР - одна з ключових тем, яка чи не щодня піднімається в медіа. Парламентарі Ради попереднього скликання , хапаючись за голови, відзначають: такої кількості власників депутатських мандатів, бажаючих проживати в столиці за бюджетний кошт, ще не було в історії вітчизняного парламентаризму. Що ви думаєте з приводу квартирних пільг?

- Вважаю, що має бути тільки службове житло. Я, до речі, 22 роки в парламенті і живу в тій самій квартирі, яку отримав у 1984 році як письменник. Це письменницький будинок що на вулиці Олеся Гончара, 52. Тут живе Ліна Костенко та багато інших письменників.

Народний депутат, якого обирають на 5 років має заїхати в обладнану службову квартиру, яку він має залишити після закінчення депутатських повноважень. Якщо він обраний знову, будь ласка, хай собі на здоров’я живе. Але дозволяти приватизувати це житло не можна ні в якому випадку. Я вже бачу як сьогодні ті, хто не пройшов до парламенту бігають з палаючими оченятами, бажаючи приватизувати службову квартиру. Переконаний, що за це потрібно карати.

- У Верховній Раді VI скликання фактично усі законопроекти опозиції з тріском провалювалися. Чи зміниться ситуація у чинному парламенті, і власне чим відрізнятиметься новообрана ВР від своєї попередниці?

- На щастя, ми будемо мати інший парламент, який відрізнятиметься від ВР шостого скликання. Мені видається, що гіршого парламенту як був у VI скликанні просто-напросто бути не може. То був парламент у якого не було характеру. Це був орган, залежний від помаху кістяної руки Михайла Чечетова. В такій ситуації, там не потрібно було сидіти народним депутатам. Достатньо було поставити макет Чечетова з приводною рукою, яка піднімається або догори, або йде паралельно (косить трин-траву, як я казав). Це перший момент.

Другий момент. Згадаймо, як приймався мовний закон. Як було розбито голову прекрасному українському генералу Петруку, який до речі, під час помаранчевої революції зупинив виїзд внутрішніх військ з Василькова до Майдану незалежності. Саме він підняв трубку і сказав командуючому Внутрішніми військами: "Якщо ще на сантиметр твоя перша машина вийде з ангару в Василькові, я піднімаю проти вас Сухопутні війська і за кров будеш відповідати ти". А Петрук, нагадаю, тоді був командуючим Сухопутними військами. І машини дійсно не вийшли з ангарів… А в парламенті розтрощили йому голову.

Нинішній парламент буде інакшим. І як би хто не ставився до "Свободи", але добре що в парламент прийшли ці хлопці, які не стомлені та не зіпсовані парламентаризмом як таким. Вони принесли дуже свіжий струмінь. Звичайно, я не все, що вони роблять і кажуть сприймаю. Я, наприклад, не прихильник того, що питання в парламенті вирішувалися за допомогою кулаків. Але коли ти відчуваєш своє абсолютне безсилля, коли на тебе націлені двостволки очей Колєсніченка, який дивиться на тебе як на заклятого ворога…

Саме "свободівці" підняли у сесійній залі питання, щоб депутати голосували персонально на практиці (ми, звичайно їх гаряче підтримали у цьому), про те, щоби з трибуни звучала українська мова. До речі, Єфремов щойно дав вказівку депутатам фракції Партії регіонів "говорить только по-русски". Побачимо, чим це закінчиться. Ми не стомимося, не махнемо рукою і доведемо до логічного завершення питання, що стосуються персонального голосування і мови. А тоді підійматимемо інші питання і змусимо їх з нами рахуватися, хоча ми прекрасно розуміємо, з ким сьогодні маємо справу.