Стецьків: опозиція по-інтриганськи сформувала списки

Непотрапляння близького соратника Юрія Луценка, "польового командира" Майдану Тараса Стецьківа в число кандидатів від об’єднаної опозиції може викликати лише одне почуття у всіх її прихильників – шок. Звичайно, святих в політиці не буває, тим більше – в сучасній українській. Однак Стецьків був однією із небагатьох фігур, котра за умови висунення кандидатом явно додавала в загальну копилку опозиційних голосів, а не навпаки. Про причини його "опали" та плани на майбутнє – в інтерв’ю "Обозревателю".

- Чому вас ані в список не взяли, ані по округу мажоритарному не висунули?

- Не буду лукавити, я останні три місяці бачив, що лідери об’єднаної опозиції Арсеній Яценюк і Олександр Турчинов уникають зустрічі зі мною і не хочуть говорити на цю тему. Приблизно рік тому, десь за місяць до арешту Юлії Володимирівни, вона мене запросила на розмову. Йшлося про можливість для мене кандидувати по списку "Батьківщини". Я від місця в списку тоді відмовився і сказав, що чесніше буде, якщо я піду на округ. На той, де я живу, і де я десять років тому вже перемагав – 117 виборчий округ Львова. Ми це питання тоді погодили. З тих пір подій в політиці сталося чимало, вони всі відомі. Що там за кулісами відбувалося, мене не цікавить. І про це, напевно, не мене треба запитувати. А Арсенія Петровича Яценюка і Олександра Валентиновича Турчинова. Бо це вони формували список.

Чому мені не знайшлося в ньому місця? Для мене це стало щонайменшим здивуванням. Чому у місті Львові, де я маю непогані позиції, де мене люди знають, так звана об’єднана опозиція вирішила віддати місце кандидата Ігорю Васюннику? Я цього не можу коментувати. Ну, віддали, то віддали. А я звернуся до громади, і нехай вона вирішує, хто із опозиції достойний кандидувати і бути її представником у Верховній Раді.

- Мова про Ігоря Васюнника, котрий є братом Івана Васюнника, колишнього глави адміністрації Президента Віктора Ющенка та віце-прем’єра?

- Так, це його молодший брат. Він відомий тим, що в 2001 році обійняв посаду першого заступника голови "Нафтогазу України" Олексія Івченка – досить скандального персонажу. Він став депутатом Львівської обласної ради від "Нашої України" у 2006 році і відзначився тим, що жодного разу не виступив з трибуни. Потім перейшов у "Фронт змін". І, я так розумію, з особистого подання Арсенія Яценюка його вирішили висунути по 117 виборчому округу. Я не розумію, чому був такий вибір зроблено.

- Виходить, кадри Віктора Ющенка в об’єднаній опозиції тепер в ціні?

- Напевно. Але я з того собі не роблю проблему. Я притримуюся такої точки зору: якщо склалася подібна ситуація, основним арбітром мають стати виборці. Не партійні вожді, котрі кулуарно визначають, хто на якому окрузі має вигравати, а люди. Якщо вони проголосують за Васюнника, значить, буде депутатом Васюнник. Якщо за Стецьківа – значить, Стецьків.

- А не вийде так, що в результаті регіонали переможуть?

- Не вийде. Вся соціологія чітко показує, на чийому боці симпатії людей.

- З Турчиновим і з Яценюком, виходить, у вас не дуже дружні стосунки склалися?

- Я можу вам сказати, що з березня-місяця мені не вдалось жодного разу поспілкуватися ні з Яценюком, ні з Турчиновим. Тобто з невідомих мені причин вони уникали розмов зі мною. Добре знаючи, яку точку зору відносно висунення Тараса Стецьківа по 117 округу мають Юлія Тимошенко та Юрій Луценко.

- Ви думаєте, що це рішення відносно вас з Юлією Тимошенко не узгоджене?

- Якщо вони вважають, що узгоджене, нехай тоді зроблять офіційну заяву. Нехай скажуть, що Юлія Тимошенко підтримала висунення Ігоря Васюнника.

- Якщо глянути на список опозиційних кандидатів та спробувати проаналізувати - якими критеріями керувалися ті, хто його складав?

- Мені не відомі критерії. Мені тільки прикро, що об’єднана опозиція, яка претендує на звання альтернативи існуючій владі, достатньо закрито, кулуарно, дещо по-інтриганськи сформувала списки кандидатів як в єдиному загальнодержавному окрузі, так і на мажоритарних округах. Це просто не сприяє результату. А я б хотів, щоб опозиція отримала максимальний результат. Адже в особі наших супротивників ми маємо справу зі справжньою бандитською зграєю! Те, що опозиція так закрито все робить, породжує дуже багато підозр, і це не сприяє зростанню довіри до неї.

- До речі, в кулуарах Верховної Ради вчора висловлювалося чимало версій відносно того, як саме формувався опозиційний список. Зокрема, казали, що просто заносилися гроші певними особами, які і стали кандидатами.

- Мені це не відомо. Я не був учасником переговорів, не був в числі тих людей, які формували списки кандидатів, тому я відношуся до цього, як до пліток. І, чесно кажучи, я відмітаю такі підозри. Мені просто не хочеться вірити, що такі аргументи могли мати місце при визначенні кандидатур.

- Один з регіоналів сьогодні мені не на диктофон сказав, що Арсеній Яценюк у кадровій політиці проводить волю Банкової.

- Я не знаю цього. Я особисто пропонував формулу перемоги опозиції на парламентських виборах. Це єдиний пропорційний список та єдиний кандидат на окрузі. Єдиний список та єдиний кандидат мали обиратися чесно та відкрито, в прямому контакті з виборцями. І тоді, я думаю, ми виграли б на 100 %. Чому вийшло по-іншому? Ще раз кажу – не мені треба ці питання задавати.

- Як ви гадаєте, ця команда, яка зараз рушає на вибори, вона зможе виконати основні завдання, які стоять перед українською опозицією? Як-то: визволити із в’язниці Тимошенко та Луценко, усунути нинішню владу…

- Нам ще треба подивитися, яких кандидатів висунуть ВО "Свобода" та партія Віталія Кличка. Тоді можна буде зробити висновок, чи ці три колони опозиції здатні побороти Партію регіонів. На сьогодні з цього приводу в мене є певний знак запитання.

- Якщо ви переможете по округу, з ким будете об’єднуватися в парламенті?

- Я думаю, що мажоритарка здатна дати декілька десятків, якщо не більше, кандидатів, які в разі об’єднання стануть основою нової справжньої опозиції. Об’єднання людей, які не купували місця у списку, а пройшли випробування громадою. Ці люди сформують нову якість української політики.

- То, може, й добре, що мажоритарна з’явилася?

- Звичайно! В сучасних реаліях пропорційні вибори – це безумовне шкідництво для розвитку української держави.