Ференц: я - не егоїст

(Продовження. Початок читайте тут)

Видео дня

У другій частині інтерв’ю з адвокатом Юлії Тимошенко Богданом Ференцем дізнайтесь про те, чому владі було б вигідніше відпустити Юлію Володимирівну на запрошення до Брюсселю, чому Тимошенко «пробачила» міжнародних аудиторів, чи можливий тиск на лідерку БЮТ шляхом переслідування членів її родини та про багато інших речей.

Пане Богдане, я б хотіла повернутись до свого питання відносно того, чому зараз для обвинувачення Тимошенко влада обрала саме «кіотський» епізод. Чому, наприклад, не справа "РосУкрЕнерго", по якій Олександра Турчинова вже чотири рази допитувала СБУ? І ще запитання: чи є вірогідність того, що незабаром до компромату на ЮВТ будуть додані нові епізоди?

Не знаю, чи пред’явлені Макаренку та Діденку інші обвинувачення, крім цього епізоду. Якщо ні, то тоді я з вами повністю солідарний. Якщо там є кримінальне діяння – націоналізація газу, який, на думку Фірташа, належав його структурі, то є більша ймовірність притягнути людину до відповідальності. Бо якщо йти за такою логікою, то Макаренко і Діденко – прості виконавці, і хай би вони спробували не виконати розпорядження Кабміну про розмитнення газу… Але це справа цивільна, господарська, бо збитки у ній нікому не заподіяні.

От що мені не подобається у нинішній владі – влада сама втрапила в халепу, бо кримінальну справу по Тимошенко треба закривати. Кримінальне законодавство є таким, що «середнього», соломонового рішення тут бути не може. Або «так», або «ні». Або ти винний, або правий. Не можна так зробити, що полякати людину – полякали, а до суду справу так і не надіслали. Але для влади це смерті подібно, тому треба щось терміново робити, щось знайти. Та я вам категорично заявляю, що не бачу шансів довести щось у тих двох епізодах по Тимошенко…

Але ж ви розумієте, що справу закривати ніхто не збирається. Основна мета її порушення, очевидно, полягає в тому, щоб Тимошенко як особа з судимістю (хай навіть з умовним покаранням) не може балотуватися у народні депутати на виборах 2012 року…

Це я чув, і не тільки з ваших вуст. Так чи не так, я не знаю. Мета порушеної справи для влади – звісно, довести її до логічного кінця. А говорити тут про умовне чи не умовне покарання, щонайменше, смішно.

Але ж це завадить їй йти в депутати?

Звісно. Але, слухайте, сам факт засудження будь-якої людини – хай навіть вона не займає у політичному середовищі елітного становища – це є пляма на власній репутації, ганьба для всієї родини та нащадків.

Сама Тимошенко не виключає подібного сценарію? Як вона ставиться до того, що її політична кар’єра може опинитися під загрозою?

Вона це розуміє. Розуміє, що була поставлена така мета. Але питання тут в іншому – в тому, як вона ставиться до пред’явленого обвинувачення. А ставиться вона так, що все це – маячня…

Це ясно. Але скажіть, пане Богдане, чому Генпрокуратура так вперто не випускає Тимошенко за кордон?

Коли було запрошення від студентства і від Європейської народної партії, ми писали клопотання… Хоч я і казав Юлії Володимирівні, що надій немає. Та коли запрошення від Єжі Бузека, президенту Європарламенту надійшло… Напевно, найкращим подарунком для влади було б, якби Юлія Володимирівна поїхала та не повернулась би.

А в неї таких планів немає?

Для неї це зробити означає визнати, що вона винна. Це стало б очевидним і для прихильників, і для опонентів. Це по-перше. Друге те, що вона б себе повністю усунула і зробила би те, чого її опоненти і хотіли. А, по-третє, де в цьому світі заховаєшся? Жити й ховатись? І це при тому, що тут у неї – хворий чоловік, родичі… Тут зі сторони влади мав би взяти гору здоровий глузд: тобі треба їхати? Їдь. А ми робимо свою роботу. От скажіть, що краще було б для влади і для Юлі: відпустити її чи не відпустити? Приїхала б вона в Європу – сказала б те саме, що говорить тут і зараз. А от тим, що її не випустили, просто створили зайвий інформаційний привід щодо того, що Тимошенко утримують, і от пішли заяви європейських політиків з цього приводу…

Ви згадали родину Тимошенко. Пам’ятаєте, як В’ячеслав Піховшек говорив, що Богдан Данилишин у Чехії дав свідчення проти Євгенії Карр, доньки Тимошенко. Гадаєте, самій Євгенії щось загрожує? І чи будуть тиснути на Юлію Володимирівну, використовуючи й надалі членів її сім’ї?

Чесно кажучи, ніколи у нас про це розмови не було. Навіть не знаю, де зараз донька Тимошенко – чи тут, в Україні, чи десь за кордоном… А щодо іншого. Зрозуміло, що б’ють завжди по найслабших місцях – по близьких, по родичах. Та наскільки я розумію, Євгенія ніякою комерційною діяльністю не займається…

Словом, їй нічого не загрожує?

Я не знаю. Та якщо було б, за що зачепитися, це, напевно, вже використали б.

Питання з іншої опери: у Юлії Володимирівни не було бажання подати до суду на тих міжнародних аудиторів, які досліджували діяльність її уряду і фактично скомпрометували її?

Наталю, я впевнений, що якби ви подивились документи аудиторів, вам би стало прикро. Чому? А тому що візьміть будь-якого нашого бухгалтера, і він би вам сказав: «Люди добрі, що це за документ? Та це ж маразм, а не акт, не якийсь інший документ, який можна прийняти». Я знайомився з тим актом – він нічого не дає: ані для слідчих, ані для прокурорів, ані для судді. Це просто якісь роздуми. Приміром, ГоловКРУ конкретно аналізує фінансово-бухгалтерську діяльність, констатує як статист: була така-то й така-то операція…

Як діяли міжнародні аудитори, в даному разі не так вже й важливо. Якщо вони завдали збитків репутації Юлії Володимирівни, вона ж мусить відреагувати…

А для чого? Робити їм піар? І куди звертатися – за місцем реєстрації даної компанії? Плюс затрати часу… Та й зрештою, в ім’я чого? Цей акт ніким до уваги не взято. Навіть при проведенні експертизи цей акт експертам не давали, його ніхто не аналізував, бо там нема що аналізувати. Є порядок проведення таких ревізій на території України. Є закон про контрольно-ревізійну службу, яка видає документи, де все проаналізовано. А про цей акт навіть не хочеться говорити… В пред’явленому Тимошенко обвинуваченні ніде не фігурує цей міжнародний аудит. Не знаю, наскільки багато на нього витратили грошей, але пішли вони, як то кажуть, коту під хвіст.

Тобто вона вирішила з ними не судитись…

В неї часу і так не вистачає…Крім того, ви знаєте, в якому становищі Олександр – її чоловік… Важка операція, а відтак – період реабілітації… Тож потреби у такому суді нема. Цей акт – просто ніщо.

Пане Богдане, а як ви взагалі потрапили в команду Тимошенко? Як давно ви знайомі та чому вирішили захищати її інтереси?

Є ж невідкладна допомога – є «швидка», є пожежники, є міліція, є також адвокати… Я людина – аполітична, щоправда, у 2001-2002 роках я на запрошення Безсмертного надавав послуги штабу «Нашої України», але я їм тоді сказав, що грошей не хочу і що буду представляти інтереси тільки в ЦВК та у Верховному Суді. Але в 2004-му ви мене вже у Верховному Суді не бачили – я коли подивився на всі ті політичні ради, то зрозумів, що воно мені просто не потрібно.

З Юлією Володимирівною я був знайомий ще тоді, коли виконував обов’язки Генерального прокурора. А коли мене зараз запрошували, то я сказав, що в її оточенні не бракує правників, юристів, які можуть їй допомогти…

А хто вас запрошував? Вона особисто?

До мене прийшли двоє депутатів, одного з яких я також колись захищав. Я сказав, що особливого такого наміру не маю, крім того, там і так достатньо людей, але вони сказали: «Ні-ні-ні…».

Тобто адвокатів по даних справах у Тимошенко багато?

Ні, я один. Не тому, що я такий егоїст. А тому, що в даному випадку моя підзахисна має свій власний достатній рівень. Нерозумно було б заперечувати її економічну освіту – Тимошенко тривалий час очолювала бюджетний комітет Верховної Ради, працювала віце-прем’єром і прем’єром… Крім того, коли в справі задіяний не один адвокат, відразу виникає питання: навіщо? Мабуть, правильно підзахисному злочин інкримінують, якщо йому аж два (чи більше) адвокати треба.

А що сама Юлія Володимирівна з цього приводу каже?

Вона запитувала мою думку. Я сказав: «Не бачу потреби у другому адвокаті». Якщо виникатиме така об’єктивна необхідність, тоді будемо вирішувати. Вона питала: «Може, ви собі допомогу візьмете? Може, своїх помічників?». Але я потреби не бачу. Навіть у суді, якщо він відбудеться.

А ви вже готуєтесь до суду?

Звичайно, ми свої контраргументи зараз припасаємо. Шкода тільки, що влада не прагне всебічного розгляду, а хоче діяти тільки за методою Вишинського…