Блог | Заповіт: порядок складання та види

Навіть найрідніші люди можуть стати найзапеклішими ворогами, коли справа стосується спадкування. Дуже часто, через важкий психоемоційний стан, спричинений смертю близької людини, родичі не можуть домовитися і вирішити спір щодо майна. Це призводить до тривалої судової тяганини, перемога у якій нерідко здобувається ціною відносин, налагодити які майже неможливо.

Звести до мінімуму ймовірність такого сценарію можна. І один із способів це зробити – скласти заповіт.

Що таке заповіт?

Заповіт – це особисте розпорядження особи на випадок своєї смерті. При цьому, побутує думка, що у заповіті можна визначити лише долю майна: що саме та кому перейде після смерті заповідача. Однак, Цивільним кодексом України передбачено, що заповідач у заповіті може:

- розпорядитися своїми правами та обов’язками, які йому належать на момент складення заповіту, а також правами та обов'язками, які можуть належати заповідачу у майбутньому;

- позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом без зазначення причин (крім тих, які мають право на обов'язкову частку у спадщині);

- зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру (наприклад, щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання).

Як скласти заповіт?

Заповіт складається у письмовому вигляді і посвідчується нотаріусом або посадовою особою, уповноваженою на вчинення нотаріальних дій. Останні посвідчують заповіт у наступних випадках:

Категорія

Посадова особа, що посвідчує заповіт

особа, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також особа, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю

головний лікар, його заступник з медичної частини або черговиий лікар цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальник госпіталю, директор або головний лікар будинку для осіб похилого віку та інвалідів

особа, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України

капітан морського або річкового судна

особа, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції

начальник експедиції

військовослужбовці, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця

командир (начальник) частини, з'єднання, установи або закладу

особа, яка тримається в установі виконання покарань,та особа, яка тримається у слідчому ізоляторі

начальник установи

особи, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів

уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування

Заповіт може скласти лише повністю дієздатна особа і лише особисто, складення заповіту через представника не допускається.

Які бувають різновиди заповіту?

Заповіт з умовою

Складаючи заповіт щодо належного їй майна, особа має право встановити умову, без виконання якої або без настання якої спадкоємець не зможе оформити спадщину. Заповіт з умовою може скласти заповідач, який, наприклад, бажає, щоб спадкоємець здобув вищу освіту. Для цього відповідне застередення робиться під час складання заповіту, і якщо спадкоємець на момент відкриття спадщини не здобув відповідно освіту – він не зможе успадкувати майно. При цьому, умова не може бути оскаржена спадкоємцем з тих підстав, що останній про неї не знав, або настання умови від нього не залежало.

Однак, якщо умова, викладена у заповіті, суперечить закону або моральним засадам суспільства, вона є нікчемною і не створює ніяких наслідків для спадкоємця.

Заповіт подружжя

Чоловік та дружина можуть скласти спільний заповіт на майно, яке перебуває у їх спільній сумісній власності, тобто набуте під час шлюбу. Особливістю заповіту подружжя є те, що у разі смерті одного з подружжя, все майно переходить до другого з подружжя, який його пережив. Однак, останній не зможе ані продати, ані подарувати, ані будь-яким чином передати майно третім особам, адже нотаріус накладає заборону відчуження майна. Спадкоємці, визначені у заповіті, матимуть право на спадкування лише після смерті другого з подружжя.

Секретний заповіт

Під час складання заповіту, особа, яка його посвідчує (як правило - нотаріус), має можливість знайомитись з його змістом. А як бути, якщо заповідач не бажає поширювати інформацію про спадкоємців? У таких випадках законодавець передбачив можливість скласти секретний заповіт. Такий заповіт подається нотаріус в зклеєному конверті з підписом заповідача. Нотаріус, у свою чергу, ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує.

Після смерті заповідача нотаріус відкриває конверт і зачитує заповіт у присутності заінтересованих осіб та двох свідків.