Пронзительные цитаты Лины Костенко о войне, Украине и смысле жизни , Украине и смысле жизни

19 марта отметила свое 85-летие украинская писательница-шестидесятница и поэтесса, наша великая современница Лина Костенко. Ее произведения переведены на английский, белорусский, эстонский, итальянский, литовский, немецкий, русский , словацкий и французский языки.

Поэтесса на публике появляется крайне редко, ведет затворнический образ жизни. Сегодня Лина Костенко живёт в Киеве.

Эта талантливая женщина написала и произнесла очень много мудрых слов. Мы собрали лишь некоторые из ее изречений на разные темы.

О войне и Путине

Слова из неопубликованного стиха Костенко, которые она написала на титуле одной из книг, отправленных поэтессой в зону АТО. Не трудно догадаться, какой "серий человечек" вспоминается в отрывке.

• І жах, і кров, і смерть, і відчай, І клекіт хижої орди, Маленький сірий чоловічок Накоїв чорної біди. Це звір огидної породи, Лох-Несс холодної Неви. Куди ж ви дивитесь, народи?! Сьогодні ми,а завтра – ви.

Про Украину

• А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
• Звичайно ж, Гоголь - це російський письменник, але це - український геній.
• І щось в мені таке болить, що це і є, напевно, Україна.
• Починаю розуміти, чому Людовік XIV сказав: "Держава — це я". Так, держава — це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава — це він, то досі у нас вже була б достойна держава.

• Буває, часом сліпну від краси. Спиняюсь, не тямлю, що воно за диво, - оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є - дорога, явори, усе моє, все зветься - Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори.
• Розп'ято нас між заходом і сходом, Що не орел - печінку нам довбе. Зласкався, доле, над моїм народом, Щоб він не дався знівечить себе!
• Коли держава говорить кийками, сперечатися з нею важко.
• Мужчини імперських націй мислять категорією сили. Мужчини поневолених, але гордих націй мислять категоріями свободи.
• Вночі скриплять вози. Переселенці їдуть. Світ за очі, покидавши своє. Шукати Україну в Україні. десь має ж бути, десь вона та є!

О жизни и ее смысле

• Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
• Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
• Кожному поколінню сняться свої кошмари.
• Жах не в тому, що щось змінеться, - жах у тому, що все може залишитися так само.
• Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів.
• Проблеми ж - як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані - то вже навік.
• А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.
• Нам треба жити кожним днем. Не ждать омріяної дати. Горіть сьогоднішнім вогнем, Бо "потім" може й не настати.

Об исторических уроках

• Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькала національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії.

• У нас на кожну проблему можна лягти й заснути. Прокинутись через сто років – а вона та сама.
• Йдемо по колу, як сумирні конячки в топчаку історії, б’ючи у тій самій ступі ту ж саму олію.
• Ми думаємо, що це у нас шляхетна толерантність, а це у нас воляче терпіння.

Про женщин

• Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти у її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли вона кохана. Так що бажано підтримувати в ній цей стан.
• Жінки довше переживають образу, незалежно від того, вони образили чи їх ображено.
• ... жінка — як музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи.
• Пристрасть - це натхнення тіла, а кохання - це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.

Напомним, ранее Порошенко поздравил Лину Костенко с юбилеем ее же стихом.