Про ДК „Укртрансгаз”, КРУ, 7 млрд. грн. і звіроферму

Як стало відомо – викладена в мережі інформація „поінформованого джерела” про те, що ГоловКРУ України при перевірці „Укртрансгазу” нібито виявлена маса системних та грубих порушень, неефективне використання коштів на суму 7 млрд. грн. (що стало головним „меседжем” для громадськості) – не відповідає дійсності. Тоді – чому і, головне, навіщо? І до чого тут звіроферма? Читайте далі – дізнаєтесь.

Видео дня

Основні результати перевірки ДК „Укртрансгаз” Головним контрольно-ревізійним управлінням були викладені в адресованій Кабінету Міністрів Аналітичній записці. Обсяг – 47 сторінок друкованого тексту про компанію, результати та тенденції її діяльності. З них про виявлені недоліки – 8 стор.

Ключові висновки ревізорів:

1 висновок. Фінансовий стан компанії стабільний, з низьким рівнем фінансових ризиків, компанія спроможна повністю погасити існуючі зобов’язання.

2 висновок. На доходність компанії вирішальний вплив має чинна система розподілу коштів за транзит російського газу, за якої до „Укртрансгазу” – що транспортує газ – потрапляє лише третина від сплачених РАО „Газпром” коштів, решта залишається в НАК „Нафтогаз України”. Про це нещодавно заявив і Голова ГоловКРУ Микола Сивульський „Із отриманих НАК „Нафтогаз України” у 2004 році за транзит газу 9,5 млрд. грн. - „Укртрансгаз” отримав лише 2,4 млрд. грн.”.

3 висновок. Запроваджена НАК „Нафтогаз України” система централізованих закупівель не дозволяла „Укртрансгазу” самостійно здійснювати закупівлі у найдешевший спосіб. З Довідки перевірки: „Діюча процедура централізованих закупівель (через ДП „Укрнафтогазкомплект”) МТР та обладнання, встановлена НАК „Нафтогаз України”, призводить до збільшення витрат за рахунок збільшення вартості придбання через залучення „Укрнафтогазкомплектом” низки посередників”. Важливо знати, що нові керівники НАКу продовжують експлуатувати таку ж схему – новим Наказом НАКу від 26.06.2005 р. №378 встановлено обов’язок усіх дочірніх компаній не менше 80% закупівель здійснювати через „Укрнафтогазкомплект”, заявки на придбання ідуть у колишньому порядку та з тими ж цінами.

4 висновок. Надання благодійних допомог неприбутковим організаціям за дорученнями НАКу та за власними рішеннями, здійснення витрат на утримання соціальної інфраструктури, придбання житла негативно позначилось на фінансових результатах компанії.

Варто знати – такі витрати склали менше 1% загальних доходів компанії. А виконання компанією у сьогоднішніх складних умовах соціальних функцій – утримання будинків відпочинку, оздоровниць, спорткомплексів, медсанчастин з безплатним обслуговуванням (звідси і їх „збитковість”), забезпечення працівників компанії житлом – свідчать лише при досягнуті високі соціальні стандарти праці та відпочинку для колективу компанії, чим вона по праву може пишатись.

Отже „поінформоване джерело” навмисно спотворило і перекрутило факти? Щоб облити брудом компанію, де працює 28 тисяч газовиків, компанію, яка за 6 останніх років не допустила жодного збою ні в постачанні російського газу до Європи, ні в його доставці українським споживачам, компанію, завдячуючи роботі якої бюджет щорічно отримує 2,5 млрд. грн., а Україна – 26 млрд. куб.м. газу? компанію, яка за останні роки втричі збільшила зарплатню колективу? Це „неефективна” компанія?

А може „джерело” мало на меті інші цілі?

Коріння – у подіях кількамісячної давності, коли генерального директора ДК „Укртрансгаз” Рудніка А.А. викликали „на килим” до НАКу і поставили ультиматум – „або – або”. Або – заява „за власним бажанням” для вивільнення місця „потрібній людині”, або „знайдемо, за що зняти і тоді начувайся!”. Тоді газовик з 20-річним стажем зайняв жорстку принципову позицію.

Перевірки тривають вже кілька місяців. Так, компанія, як і кожне велике підприємство – має свої недоліки. Спеціально для їх пошуку і втілення в життя погроз – новими керівниками НАКу було направлено до „Укртрансгаз” свого ставленика – виконуючого обов’язки генерального директора Турчака О.О. – з його ж власних слів – „ефективного менеджера”. Ціль такого кроку – знайти підстави для дискредитації, і усунення з посади генерального директора Компанії Рудніка А.А. Швидше за все, це і повинно стати мірилом „ефективності” пана Турчака. Адже про іншу „ефективність” говорити не доводиться.

До посади виконуючого пан Турчак очолював Павлівське звірогосподарство на Івано-Франківщині, яке невдовзі збанкрутувало, потім Івано-Франківський облгаз, який з мільйона прибутків скотився до 200 млн. збитків (!), пізніше (аж до виборів) – був першим заступником голови Івано-Франківської облдержадміністрації – регіону, де 95% виборців проголосували проти колишньої влади, тобто і проти пана Турчака (до речі, на той час – члена СДПУ(о), що він сьогодні старанно приховує). А ось з початком помаранчевої революції пан Турчак кудись зник. Зник, щоб у травні 2005 року з’явитися в „Укртрансгазі”. Його першими кроками стали звільнення працівників „Укртрансгазу”, кожного з яких пан Турчак обізвав некомпетентним, неефективним, невмілим. Натомість же з його подачі прийшли люди, що взагалі не мають ні відповідної освіти, ні досвіду роботи в газовому секторі, проте тісно пов’язані або родинними або бізнесовими зв’язками. До речі, за чутками, що блукають Печерськими схилами, і сам пан Турчак – близький бізнес-партнер пана Івченка – нинішнього керівника НАКу.

Проте „Укртрансгаз” – це не Павлівське звірогосподарство, не полігон для експериментів „суперефективного менеджера” та влаштовування показових розправ. Невже керівники держави допустять, щоб стратегічне підприємство повторило долю невеликої гірської звіроферми?